Ви помітили дитину за переглядом порнографії? Що казати й чи казати щось узагалі?

Спробуймо з’ясувати й хоч трішки підготуватися до розмови з дитиною на табуйовану тему порно і сексу загалом.

Адже від наших дій залежить, чого більше буде у стосунках із дітьми — одкровень чи викриттів.

Як бути, якщо побачене шокує і від розгублення невідомо, як діяти? Як реагувати на побачене й чи реагувати взагалі? Починати розмову першими чи почекати, поки дитина підійде із запитаннями?

Світ телефонів та інтернету робить порно доступним і часом навіть нав’язливим. Тепер дитина, граючи невинну гру з котиками чи переглядаючи улюблений мультфільм, за допомогою одного лише кліку може перейти на картинки чи відео для дорослих. І зробить вона це тільки із цікавості.

Якщо дитина має власний телефон і змогу вільно користуватись інтернетом, важливо поговорити про безпечне користування ним. Це нагода нагадати, що ніхто не має права вимагати чи спонукати робити та надсилати інтимні фото, бо це правопорушення.

Вашій дитині ще немає десяти? Поясніть їй: натрапивши на фото чи відео з оголеними людьми, вона має одразу закрити сторінку та розповісти про побачене вам.

Старші діти більше соромляться, особливо якщо розмови про секс ще не було. Та не все втрачено: говорити про це ніколи не пізно.

Що ж робити, якщо ви помітили дитину за переглядом порнографії?

➡ Зберігайте спокій.

Дехто кричить, залякує чи погрожує, але це не вирішить ситуації, а навпаки — викличе в дитини страх перед вами. У неї назавжди закарбується, що з батьками на цю тему ліпше не розмовляти, а порно вона продовжить переглядати, але вже потайки.

Мостик довіри дуже вузький і хиткий. Наше завдання як батьків зміцнити його, щоб дитина могла до нас прийти з усім. Тому побачили за порно — допоможіть дитині, дайте їй знати, що ви на її боці й від перегляду цього відео вона не стала поганою, а ви любите її завжди, що б там не було.

➡ Створіть довірливу атмосферу.

Є дітки, які хочуть порозмовляти й мають запитання, але соромляться, не наполягайте, запитайте, що ви можете зробити для кращої розмови?

Вони можуть піти в іншу кімнату або залізти під ковдру, зателефонувати вам чи написати листа, це може бути будь-що, що допоможе дитині розслабитись і поставити вам важливі й різні запитання. Будьте уважні до себе та лагідні до свого янголятка.

➡ Поясніть.

Дитина має знати, що все побачене — фільм і на екрані актори, які виконують свою роботу за гроші. Що все підлаштовано, ба більше, у такій формі шкідливе для здоров’я. Важливо бути щирими.

Не соромтеся зізнатися, якщо для деяких питань вам потрібен час, щоб знайти відповідні слова головне — поверніться до розмови за домовленістю. Діти можуть самі запитувати вас про те, що побачили, не ігноруйте. Якщо дитина прийшла до вас, вона довіряє, цінуйте це. Будь ласка, залишмо класичну фразу “підростеш — поймеш” у минулому.

Натомість можна сказати:

“я уважно тебе слухаю”,
“для мене цінним є те, що ти ділишся”,
“це неочікувано, але я постараюсь відповісти на все, що тебе цікавить”,
“я хвилююсь, бо розумію важливість розмови”,
“мені потрібно зібратися з думками, і сьогодні ввечері відповім (і обов’язково дотримайте слова)”.

➡ Зверніть увагу.

Якщо дитина після перегляду порно часто про це говорить, важливо переконатися, що в неї немає шоку і травми. У такому разі варто звернутися до спеціаліста, якому зможете довіритись ви й перед яким відкриється дитина.

Хто з батьків має розмовляти на тему сексу?

Облишмо стереотипи! В ідеалі, звісно, добре, коли дитина може звернутись до обох. Але тут передусім важлива довіра, а нестачу інформації завжди можна доповнити тематичними книгами. На щастя, їх сьогодні предостатньо. Важливий момент: коли спілкуєтесь із дитиною, робіть це, будь ласка, з позиції рівного / рівної, не вдаючи із себе експерта, і завжди цікавтеся думками й поглядами дитини, з повагою ставлячись, якщо вони відрізняються від ваших.

Чи шкідлива порнографія?

Любителі перегляду дорослих фільмів можуть сказати: “У цьому немає нічого поганого”.

Є! Порнографічні фільми недаремно мають позначку 18+. Доросла людина може відрізнити реальність від вигадки, а діти й підлітки сприймають це за правду, вважаючи, що так і має бути, беручи таку форму стосунків за приклад.

Яку шкоду мають дорослі фільми?

➡ Неправильне сприйняття статевих стосунків.

Справжні стосунки будують на довірі, взаєморозумінні, делікатності. Секс — це передусім про близькість, а не лише “член у піхву”.

У картинах фільму не чути про згоду партнера, часто застосовують грубу силу, що переходить у насильство, статевий акт незахищений. Порно створює хибне бачення, як має відбуватися секс між партнерами, заганяє в рамки й викликає нереальні очікування, формує думку “зі мною щось не так” або ж вимоги до партнера / партнерки “чому ти так не можеш?”. Кожна пара унікальна і вираження свого задоволення неповторне. Порноіндустрія спотворює поняття стосунків, для неї близькості не існує. Статевий акт, як функція, а партнери, як річ.

➡ Тривалість статевого акту.

Існує думка: що довше він триває, то краще. Якщо вірити статистиці, середня тривалість статевого акту — 10 хв. Фільм триває в декілька разів довше. У порно кінець статевого акту тоді, коли чоловік на піку задоволення. У реальності секс завершується тоді, коли вирішать і торкнуться вершини задоволення обидва партнери. Деякі дорослі досі вірять, що фрикції мають тривати годинами.

➡ Спотворене бачення статевих органів.

Для знімання порно вибирають акторів із найбільшими розмірами членів, адже в камері вони виглядатимуть ефектніше, але в реальності це буває рідко. У хлопців виникає бажання збільшити статевий орган усякими способами, щоб було, як у фільмі, та це часто закінчується травмами.

Жіночі статеві органи теж нереалістичні. Порноактриси часто вдаються до лабіопластики (пластики статевих губ), відбілюють зону промежини, ануса, наносять грим.

У реальності кожна людина унікальна.

Поняття норма існує лише між партнерами. Кожен вирішує, що для нього допустимо, а що ні. І це точно не має відбуватися під впливом порнографії.

Ми, дорослі, можемо допомогти власним дітям, слухаючи, пояснюючи, відповідаючи на їхні запитання (хоча інколи хочеться провалитися крізь землю). Бо якщо цього адекватно не зробимо ми, вони знайдуть відповіді в інтернеті, у друзів, на вулиці, й хто знає, що дізнаються. Якщо ми не почнемо називати все своїми іменами, вони використовуватимуть назви з написів на стінах чи огорожах.

Перелік книг для сексуальної просвіти:

Від 2-3 р.
Рут Мартін, Аллан Сандерс “Моє дивовижне тіло”
Кеті Дейнс “Звідки беруться діти”
“Хто ховався в маминому животі?”

Від 4 р.
Юлія Ярмоленко “Малечі про інтимні речі”
Анна Герцог, Жоель Турлоніас “Не в капусті й не лелека”
Віржині Дюмон “Звідки я взявся?”
Лариса Денисенко, Марія Фоя “Майя та її мами”
Хос Р. Діас Морфа та інші “Звідки я взявся? Правдиві відповіді на незручні питання”

Від 7 р.
Ґжеґож Касдепке “Велика книга почуттів”
Франсуаза Буше “Книжка, яка нарешті пояснить тобі геть усе про дівчаток і хлопчиків”

Від 10 р.
Аніта Найк “Як я дорослішаю. Посібник для дівчат”
Філ Вілкінсон “Як я дорослішаю. Посібник для хлопців”
Анна Хьоґлунд “Бути мною”
Робіт Г. Харріс, Майкл Емберлі “Давай поговоримо про стосунки”

Від 14 р.
Нік Фішер “У тебе чоловіче достоїнство”
“Територія правди, батькам вхід заборонено”
Настя Мельниченко “Я не боюсь сказати”
Ніна Брохманн, Еллен Стьоккен Дааль “Приховане диво, вся правда про анатомію жінки”

Книги варто підбирати для кожної дитини індивідуально. Ви, як батьки, краще знаєте, на якому етапі сексуального розвитку ваша дитина. Тому рекомендую спершу прочитати книгу самим (як варіант електронний формат), а вже опісля купляти.

Щирих вам розмов. Бережіть себе і своїх дітей.