Внутрішньоособистісний конфлікт - це наявність в людині двох протилежних потреб. Наприклад, хочу поїхати відпочивати і одночасно хочу залишитися вдома. Або хочу змінити роботу, але і на цій теж хочеться залишитися. Або хочу побути на самоті і при цьому хочу бути поруч з коханою людиною. Варіантів багато, суть одна - є два різних бажання, кожне з них прагне до реалізації, і людина починає сперечатися сам з собою, що ж саме йому робити. Цей внутрішній спір - процес болючий, забирає багато душевних сил, істощаяет і часто безрезультатний.
Як розгортається внутрішній конфлікт?
У більшості випадків, серед двох конфліктуючих частин особистості - одна виявляється сильнішим. Наприклад, якщо людина спілкується з начальником і намагається йому сподобається, і одночасно з цим присутній злість на начальника і хочеться йому дошкулити. Домінуюча частина (бажання сподобається) бере гору, і людина поводиться дуже чемно і добре. Домінуюча частина знаходиться в сфері свідомості людини, тому що він спеціально (свідомо) вирішив її підтримати.

10 порад дітям, як опановувати емоції

Навчитися розуміти та «приборкувати» свої емоції важко навіть дорослим, що вже казати про малюків, які лише починають пізнавати світ. Як же ж допомогти дітям давати лад усім тим почуттям, що вирують усередині? Як навчити розрізняти їх? А головне – опановувати, а не йти у них на поводі?

1. Усі емоції важливі!

Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.

Дитина тікає в світ комп'ютера / інтернету. Як її повернути? Інтернет-залежність: що це?

Щоб зрозуміти цей термін - акцент слід зробити на слові залежність. Як зазначено в психологічному словнику, залежність - це нав'язлива потреба здійснювати певні дії, незважаючи на несприятливі наслідки. Тобто, дитина вже не контролює себе. У неї є об'єкт - комп'ютер / інтернет / гра і їй нав'язливо потрібно вступити з цим в контакт, щоб стало добре або не так погано.

Дитині в ці періоди все одно на свою реальність. Вона її не відчуває. Вона випадає з неї. Її для неї не існує. Іноді мозок повертається в реальність, щоб задовольнити фізіологічні потреби тіла, а потім знову в «анреал» світ.