Виконання вправ за методом «рольової гри» на формування навичок проведення медіації. Обговорення власної готовності до впровадження медіації. Аналіз успіхів та складнощів під час проведення медіації (рольової гри).
Мета: сформувати навички проведення медіації.
Метод роботи: рольова гра. Необхідні матеріали: аркуші альбому, маркери,
ноутбук.
Час: на кожну ситуацію 60 хв.
Хід роботи
Опрацьовуємо з учасниками/учасницями матеріал додатків
21-23 та пропонує їх використовувати під час рольових ігор. Для програвання
медіацій пропонуються ситуації «учень/учениця–учень/учениця».
Інструкції: Учасники/учасниці виконують історії за ролями,
дотримуючись правил проведення медіацій: сторони конфлікту, медіатори. Для
цього вони отримують визначені ролі. Інші учасники/учасниці групи є
спостерігачами. Після виконання кожної ситуації проводиться обговорення за
схемою: учасники медіації – спостерігачі – тренер/тренерка.
(за умови дистанційного навчання опрацьовуємо ситуації
самі і надсилаємо керівнику гуртка свої роздуми, вирішення конфлікту «Медіацією»
в Вайбер групі гуртка)
Після програвання ситуацій тренер «виводить» учасників з
ролей. Необхідно враховувати ґендерний аналіз конфлікту. Для проведенні
індивідуальних зустрічей, медіаційної зустрічі призначати медіаторів за ознакою
статі.
Зосередьте увагу медіаторів на проведенні індивідуальних
зустрічей зі сторонами. Нагадайте, що за необхідністю, медіатори вже під час
проведення медіаційної зустрічі можуть перерватися та провести індивідуальні
зустрічі зі сторонами. На розсуд тренера/тренерки він/вона може робити
інтервенції з коментарями під час рольової гри.
При цьому:
- Часто не
застосовуйте.
Дайте медіаторам можливість навчатися.
- Не затягуйте час інтервенції.
Межі вашої інтервенції повинні бути зрозумілими учасникам
гри.
- Допомагайте медіаторам сконцентруватися.
Можливі запитання:
- Задайте однієї або обом сторонам питання: «Як ви себе
зараз відчуваєте?»
- Запитайте
медіатора/ку: «За якою реакцією ви зараз спостерігаєте?»
- Рішення проблемних питань з медіаторами: «Які ще
можливі підходи до цієї проблеми?»
- Рішення проблемних питань зі сторонами: «Що б вам зараз
могло допомогти?»
- Запитайте учасників сторін: «Що ще необхідно зробити
медіаторам?»
Зворотній зв’язок після рольової гри.
1. Запропонувати висловитися медіаторів: «Що спрацювало
на результат? Що ні?» (Акцент на позитивних моментах).
2. Запропонувати
висловитися конфліктуючим сторонам: «Які дії медіатора, на ваш погляд, сприяли
позитивному руху вперед?»
3. Власні
спостереження:
- Починайте з
позитивних моментів;
- Використовуйте конкретні приклади;
- Не
перестарайтеся!
Під час рольових ігор та проведення групового аналізу, тренер/тренерка робить записи, які будуть проговорюватися під час вправи «Рефлексія. Обговорення складних моментів під час рольових ігор. Корисні поради».
СЦЕНАРІЙ
МЕДІАТОРА
Етап 1.
Відрекомендовуємося і розповідаємо про основні правила
взаємодії
Відрекомендуйтеся і поясніть, що ви збираєтесь робити як медіатори. Доброго
дня. Як ви знаєте, мене звати ( .. ), я ведучий (ча) цієї зустрічі.
Перш ніж ми почнемо, я хотів(ла) би познайомитись з вами та назвати всіх
присутніх. Як би Ви хотіли, щоб до Вас звертались на цій зустрічі? /до кожного
з учасників/. Я би хотів(ла) подякувати вам за те, що ви прийти сюди.
Сьогодні ми зосередимось на події, що сталась.
Ми допоможемо вам обговорити вашу проблему, але не збираємося з’ясовувати,
хто правий, а хто винуватий.
Ми збираємося допомогти вам
розв’язати цю проблему, але не будемо вам давати ніяких порад.
Поясніть, що ви будете тримати в таємниці все, що почуєте під час медіаціі.
Коли нашу медіаційну зустріч примирення буде завершено, ми нікому не будемо
розповідати про те, що тут почули.
Чи погоджуєтесь ви теж не розголошувати все сказане під час нашої зустрічі?
Але ви можете розповісти друзям, що
вже розв’язали свою проблему.
Заручіться згодою
учасників суперечки на наступні основні правила взаємодіі:
Чи згодні вони слухати один одного і не перебивати?
Чи згодні вони говорити з повагою і не ображати один одного?
Чи згодні вони казати тільки правду?
Чи згодні вони докласти всіх зусиль, щоб вирішити проблему?
Те, що ми будемо тут обговорювати не може бути розголошено без згоди
присутніх, і кожен з нас може припинити участь в зустрічі в будь-який момент,
якщо буде вважати це за потрібне.
Етап
2.
Відтворюємо історію того, що сталося
Запропонуйте першому учаснику суперечки розповісти про те, що сталося.
Стисло повторіть, що він розповів.
Запропонуйте першому учаснику суперечки висловити свої почуття стосовно
ситуація, що сталась. Стисло повторіть, як ви зрозуміли його почуття.
Запропонуйте другому учаснику суперечки розповісти про те, що сталося.
Стисло повторіть, що він розповів. Запропонуйте другому учаснику суперечки
висловити свої почуття стосовно ситуаціі, що сталась.
Стисло повторіть, як ви зрозуміли його почуття.
Поцікавтеся, чи
хоче хтось з учасників суперечки ще щось додати стосовно того, що сталося. Стисло повторіть, в чому полягає проблема. Можливі питання до учасників
під час проведення даного етапу:
• Якою була Ваша реакція під час
цієї подіі?
• Що ви зараз переживаєте стосовно того, що трапилось?
• Які питання для Вас зараз є
головними?
• Що би Ви хотіли сказати іншому учаснику?
Етап
З.
Шукаємо рішення
Запитайте першого учасника суперечки: «Як, на твій погляд, можна вирішити
цю проблему?»
Запитайте другого учасника суперечки: «А як, на твій погляд, можна вирішити
цю проблему?»
Стисло повторіть запроновані
варіанти вирішення проблеми.
Заручіться згодою обох учасників
суперечки стосовно прийнятого рішення.
Запитайте першого учасника суперечки: «Що б ти зробив інакше, якби схожа
проблема виникла знову?»
Запитайте другого учасника суперечки: «А що б ти зробив інакше, якби схожа
проблема виникла знову?»
Підсумуйте все, що було сказано, назвіть ті рішення, які були прийняті під
час роботи.
Заповніть форму угоди між конфліктуючими сторонами та запитайте в них:
•Чи погоджуєтесь ви з ним?
•Чи хочете ви щось додати?
•Чи погоджуєтесь ви підписати цю угоду та виконати досягнуті домовленості?
Привітайте учасників суперечки з вдалим розв’язанням проблеми: Зараз я би хотів(ла) перейти до офіційного закриття зустрічі. Перед цим, я би хотів (ла) надати модливість кожному з присутніх висловитись. /.... / Завершуючи нашу зустріч я би хотів (ла) подякувати всім за внесок у процес обговорення такого складного питання. Прийміть мої щирі вітання з приводу того, що нам вдалось опрацювати так багато питань і досягнути згоди. Просіть учасників суперечки підписати угоду.
Ситуація №1 На перерві перед уроком географії Олег і Дмитро, учні 8
класу, грали у гру на планшетах. Павло підійшов до хлопців і почав втручатися у
їхню гру. Олег попросив Павла їм не заважати. Павло не відходив і продовжував
заважати, дражнитися, насміхатися з хлопців і луснув Олега по обличчю. Олег у
відповідь вдарив Павла в обличчя, і між хлопцями розпалилася бійка. Дмитро намагався
розтягти хлопців, але йому це не вдавалося. Тоді Дмитро покликав класну
керівницю. Класна керівниця привела хлопців у шкільну службу порозуміння.
Координатор служби запропонувала хлопцям вирішити конфлікт медіацією. Хлопці
погодились.
Історія
Олега. «Я не чіпав Павла, ми сиділи з Дмитром і грали у гру. Павло
постійно втручається не у свої справи, насміхається з інших, але найбільше, що
дратує, так це його ляпаси по обличчі. Я ненавиджу, коли до мого обличчя
торкаються інші хлопці! Мене це принижує! Тому я і вдарив! Може хоч так він
перестане до мене торкатися і не буде більше заважати. Я б не вдарив Павла,
якби він мене не торкався.»
Історія Павла. «Я підійшов до Олега і Дмитра, щоб пограти разом з ними.
Спочатку я попросив, щоб вони взяли мене третім у гру. Дмитро не заперечував,
але Олег почав мене відганяти. Мене це образило і я почав їм заважати навмисно.
Під час нашої словесної суперечки я легенько хляпнув Олега по обличчі. За це
він вдарив мене кулаком в обличчя. Зараз Олег каже, що ненавидить, коли до
нього торкаються хлопці, але я про це ніколи не знав.»
Ситуація №2 Конфлікт між
двома ученицями першого курсу. Поліні розповіли друзі, що Катерина пліткує про
неї та її хлопця. Дізнавшись неприємну новину, Поліна почала агресивно
поводитися з Катериною – насміхатися та кепкувати над нею перед усією групою,
при цьому не називаючи причину своєї агресії. Катерина терпіла насмішки у свою
адресу. Але одного разу між дівчатами зав’язалась дуже груба суперечка, під час
якої, Катерина, не витримавши, дала Поліні ляпасу. Майстер, ставши свідком
ситуації, привела учениць до медіатора.
Історія
Поліни «Я не могла зрозуміти, навіщо моя подруга говорить про мене такі
погані речі. Адже у нас, начебто, все було добре, я нічім її не образила. Мені
було боляче почути від Кирила і Ані, що Катя втручається в моє особисте життя,
і не знаючи нічого, всім розповідає неправду. Такі новини мене дуже сильно
засмутили. Тому я вирішила помститися Катерині. Якщо вже вона про мене позаочі
гидоти говорить, то має і отримати по заслузі. Нехай на собі відчує, як це,
коли про тебе плітки розповсюджують. Хочеш щось про мене сказати – то говори
мені в обличчя. Це мій девіз!»
Історія Катерини «Я ніяк не могла зрозуміти що відбувається з Поліною.
Вона просто зненацька почала знущатися з мене і пускати усілякі бридкі плітки.
Але найстрашнішим було те, що Поліна мене принижувала і ображала перед усією
групою! Мене начебто холодною водою обливало, коли вона наді мною знущалася.
Звичайно, я не витримала і стала їй у помсту відповідати по-хамськи. Щодо
ляпаса…Я вже дуже довго терпіла, тому і вдарила їй по обличчю, нехай знає. Тоді я думала, що
відстоюю свою честь і думала, що їй так і треба, нехай знає своє місце!»
Ситуація №3 Під кінець
уроку української мови вчителька попросила учнів 7 класу дати їй номер
мобільного телефону їхньої класної керівниці. Карина, не вагаючись,
продиктувала номер, а вчителька повідомила класній керівниці, що учениці Дарина
і Маша останнім часом не виконують домашнє завдання та просила повідомити про
це їхніх батьків. Після уроку дівчата підійшли до Карини і почали словесно
ображати її, називати «вискочкою» і «вчительською шестіркою», на що Карина
відповідала дівчатам грубощами. Сварку побачили учні-медіатори. Вони
запропонували ученицям вирішити конфлікт за допомогою медіації. Дівчата
погодились.
Історія Дарини і Маші. «Ми дружимо з першого класу і разом займаємося спортом,
ходимо на секцію волейболу. Останнім часом у нас багато змагань, а це дуже
виснажливо, адже ми багато часу приділяємо тренуванням. Так, ми дещо перестали
виконувати домашні завдання, а вчителька не хоче зрозуміти того, що це через
важкі навантаження. Але нам дуже подобається займатися волейболом, у нас гарні
результати, тренер нас хвалить, часто бере на змагання. Наші мами не
заперечують, щоб ми ходили на тренування, але вони проти того, що у нас
з’являються проблеми з навчанням. Ми не хотіли, щоб батьки знали про те, що ми
не виконали домашнє завдання, адже вони нам заборонять ходити до спортивної
школи. Ми хотіли наздогнати все, коли буде менше тренувань. А Карина
«вискочка», яка завжди всіх «здає», вона «підлизується» до вчителів,
втручається не у свої справи. Її особисто ніхто не просив давати номер телефону
класної керівнці, але вона швиденько вирішила його дати, щоб бути «слухняною
дівчинкою» в очах вчительки. Це уже набридло!»
Історія
Карини «Я запізнилася на урок, була у медпункті, і прийшла тоді, коли
вчителька української мови уже перевірила домашнє завдання. Я не знала, що вона
має дзвонити до класної керівниці, щоб розказати про дівчат. Якби я знала, що
цей дзвінок буде саме про Машу і Дарину, то не сказала б номер, адже я
розуміла, що буде конфлікт. Дівчата часто мене ображають і не тільки мене, а й
інших однокласників і, навіть, вчителів. Вони ведуть себе зарозуміло, вважають,
що вони «великі» спортсменки, а всі інші «нижчі» за них. Я звикла не перечити старшим
і завжди відгукуюся на прохання вчителів про допомогу. Що в цьому поганого?
Чому вони мене ображають? Лише через те, що я не така грубіянка, як вони? Це
образливо!»
Ситуація №4 Під час
вихідного дня Юрій та Ілля, учні 6 класу, грали у футбол біля багатоповерхівки,
в якій разом мешкають. Юрій запропонував Іллі стати на ворота і половити м’яча.
Ілля погодився. Ставши на ворота, він ніяк не вдавалося зловити м’яч – хлопець
постійно пропускав м’яч у ворота. Юрій почав насміхатися і говорити, що Ілля
«лузер», «невдаха», «мазило» тощо. Ілля, образившись, мовчки пішов до дому. На
другий день, прийшовши до школи, хлопці зустрілися на другому поверсі шкільного
коридору. Ілля, не говорячи нічого, починає з великою силою бити першого. Діти,
які бачили бійку, викликали класних керівників Юрія і Іллі, які, в подальшому,
привели хлопців до шкільної служби порозуміння. Координатор запропонувала Юрію
та Іллі вирішити конфлікт за допомогою медіації. Хлопці погодились.
Історія Юрія «Ми з Іллею живемо в одному дворі і дружимо ще з
садочка. Між нами ніколи раніше не виникало конфліктів, а тут я з
однокласниками йшов шкільним коридором, а Ілля напав зненацька і почав бити
мене. Я не очікував цього і спочатку, навіть, не зміг відбитися. Але потім я
також почав бити його, тому що мені було дуже неприємно, я виглядав слабаком в
очах своїх однокласників. Нас розборони і завели в кабінет математики, куди
прийшли наші класні керівники (ми вчимося в різних 6-х класах). Я хочу знати,
що сталося і чому Ілля напав на мене.»
Історія Іллі «Юрій говорить, що ми
друзі, але я так не вважаю. Друзі не насміхаються один з одного, не принижують
і не ображають. Він постійно мене принижує в дворі перед іншими пацанами, які
грають з нами у футбол, веде себе гордовито. Вчора він знову мене ображав в
присутності іншими хлопців, коли я не міг зловити м’яч в воротах, хоча сам,
коли стоїть на воротах, також часто пропускає голи. Мені було дуже образливо і
неприємно. Я відомстив йому сьогодні перед його однокласниками, нехай спробує
на собі, як це бути приниженим.»
Ситуація №5. Бійка сталася
між Тимуром та Едуардом, учнями першого курсу. Едуард звинуватив Тимура в
крадіжці мобільного телефону його одногрупника Андрія. Тимур почав також
звинувачувати Едуарда, ще й погрожував фізичними нападами. Едуард не
відступався і також агресивно реагував. Між хлопцями зав’язалась бійка, у якій
Тимур отримав травму на обличчі (розбита губа). На медіаційних зустрічах жоден
з хлопців не хотів визнавати провину. Кожний розповідав свою історію, кожен
бачив себе невинними. Проте на участь у медіації обидва погодились. На медіації
виявилось, що і Тимур і Едуард стали жертвами того хлопця, Андрія, у якого
викрали мобільний телефон. Як стало відомо, він сказав, що це Тимур викрав
телефон та попросив Едуарда про допомогу. Едуард замість того, щоб логічно
осмислити інформацію та наслідки своїх дій, піддався впливу Андрія та став
звинувачувати Тимура. Медіація закінчилась позитивним результатом та вирішенням
їх конфлікту.
Історія
Едуарда «Коли Андрій мені розповів про те, що зробив Тимур, я був
шокований. Я не міг повірити, що мій знайомий міг таке вчинити. Однак я, не
знаю чому, повірив Андрію і дуже розлютився на Тимура. Я думав собі: “Ну як
може нормальна людина так вчинити зі своїм знайомим?” І ще, мені стало прикро,
що я спілкувався і довіряв Тимурові, а він, виявляється, ще й крадій. Це мене
надзвичайно розлютило. А коли, вийшовши на вулицю, я побачив як він сміється,
мене аж трясти почало. І я вирішив не мовчати як інші. Я вирішив розповісти
усім правду та наїхав на Тимура. У той момент я був впевнений, що цілком
правильно поводжуся і роблю так як робить нормальний хлопчисько.»
Історія Тимура «Я був в шоці, коли, не зрозуміло з яких причин, Едик
почав на мене наїжджати, просто взяв так, підійшов з таким незрозумілим
наїздом: “Ти вкрав телефон, поверни!”. Я просто остовпів і не міг зрушити, не
міг знайти слова, як відповісти знайомому, з яким ми ще недавно спілкувалися і
ніби все було добре. Я спочатку не зміг зорієнтуватися, але потім коли Едик
спробував втягнути мене в бійку, я і сам почав заводитись. Ну і вирішив показати
йому правила поведінки. Я не очікував, що так все зайде далеко, навіть не думав
про це!»
Ситуація №6 . Конфлікт між одногрупниками Іллею та Сергієм, учнями першого курсу.
Сергій поводився сором’язливо та невпевнено, віддавав перевагу словам, а Ілля
навпаки, був самовпевненим та агресивним хлопцем, який почав самостверджуватися
в групі за рахунок Сергія. Ілля, принижуючи та цькуючи Сергія, намагався
підняти свій авторитет. Він то говорив образливі слова у його адресу, то на
ногу спеціально наступав, то ручкою колов по спині тощо. Сергій намагався
сперечатися з Іллею і також його принизити за допомогою слів. Однак така
поведінка Сергія ще більше заводила Іллю і він став поводитися більш агресивно.
Протерпівши декілька днів Сергій піддався на відкриту агресію та зав’язав
бійку. Бійка була в училищі. Хлопців розняли та викликали батьків. На медіації
були присутні обидва учні.
Історія
Сергія «З першого ж дня навчання Ілля став поступово насміхатися наді
мною і моєю поведінкою, то каже, що ноги у мене великі, то розмовляю я
неправильно. Взагалі, він постійно принижував мене перед усією групою. Я
намагався сам вирішити це питання, словами. Але за місяць до бійки Ілля став
вже дуже сильно тиснути на мене, причому вже не словами, а руками – то ручкою
кольне, то на ногу наступить, то стілець потрясе, почне смикати. Слова мої вже
не допомагали. Я був просто розгублений, не знав, що з ним робити. Того дня я і
так був розгублений, ще й контрольна тоді була і я дуже на ній заморочився. А
тут він завалюється такий в кабінет і починає мене чіпати, спочатку словами, а
потім почав хапати за руки і кричати. І тут я зрозумів – вже не можна
відступати, тут словами не допоможеш, треба давати йому здачі, особливо коли
б’ють першим. Ну, загалом, я себе захистив. Зараз розумію, що не треба було
мовчати, а треба було звертатися за підтримкою, сказати хоча б майстру або
мамі, але я тримався з останніх сил і це було неправильно.»
Історія Іллі. «Я, взагалі, дуже люблю пожартувати і мені нудно на
заняттях. Коли я чіпав Сергія, нам було в компанії особливо весело .Я не
розумів, чого він гальмує і ніяк не відповідає, і на всі мої випади реагує
якоюсь балаканиною. Не бачив я нічого поганого в своїх діях, просто хотілося
поржати і все! Але мені дошкуляла і дратувала вже потім через деякий час ота
його спроба розмовляти і відговорюватися на всі мої зачіпляння. Мене це дуже
дратувало, я думав “Чого ти мицяєшся! Зроби що-небудь!”. Я тепер розумію, що це
я просто його провокував, виводив з себе і поводився по-хамськи. Тоді я не
розумів поведінку Сергія і думав що він просто зануда, і всім смішно. Напевно,
я перегнув палицю у спробі повеселитися. Виявляється – усі люди різні.»
Ситуація №7 Денис, учень 7 класу, під час перерви обідав у їдальні, а
коли зайшов у клас, щоб готуватися до уроку, побачив, що Віталій і Артем
кидаються його пеналом. Денис обізвав хлопців «дебілами» і сказав негайно
віддати пенал. Віталій, який в цей момент тримав пенал в руках, замість того,
щоб віддати Денису, кинув його у сміттєвий бак. Денис за це грубо висловився
щодо Віталія. Між хлопцями зчинилася сварка. В цей час поряд з класом проходила
медична сестра. Вона почула шум в класі, побачила сварку, і викликала класну
керівничку. Після розмови з хлопцями класна керівниця привела Дениса і Віталія
у шкільну службу порозуміння, де учні-медіатори запропонували їм вирішити конфлікт
за допомогою медіації. Хлопці погодились.
Історія Дениса «Я зайшов до класу після перерви і побачив, що Віталій і
Артем кидаються моїм пеналом. Мені стало дуже неприємно, що мої речі взяли без
дозволу. Я не беру ніколи чужих речей і не хочу, щоб мої брали! Цей пенал
купила мені бабуся, вона допомагала моїй мамі збирати нас до школи з братом,
так як наша мама хворіє і багато грошей ми витрачаємо на лікування. А вони
кидаються цим пеналом! Звичайно, їм же не шкода…Як можна це назвати? Коли я
попросив віддати мені пенал, то Віталій кинув його у смітник. Я не стримався.»
Історія Віталія «Була перерва і я гуляв на шкільному подвір’ї, а коли
зайшов до класу, Артем мені в голову кинув пенал. Я думав, що то був його пенал
і кинув у нього. Так ми почали перекидатися пеналом. Я не знав, що це пенал
Дениса. Продзвенів дзвінок і в клас зайшов Денис, який відразу почав обзивати
мене «дебілом» і виривати з рук пенал. Мене образили його слова, я ж не
«дебіл», щоб він мене так називав… Аж тоді я зрозумів, що то не Артема пенал, а
Дениса і за його образливі слова, кинув пенал у смітник.»
Ситуація №8 Євген і Таня
навчаються в 5 класі. Під час перерви Таня у своєму щоденнику знайшла записку з
образливими словами. Вона відразу зрозуміла, що це записка від Євгена, так як
сидить з ним за однією партою і знає його почерк. Таня, прочитавши записку,
підійшла в дарила Євгена книжкою по голові. За це Євген сильно штовхнув її.
Дівчинка впала на підлогу і боляче вдарилась при падінні. Таня вибігла з класу
до шкільної служби порозуміння. Учні-медіатори запропонували Євгену і Тані
вирішити конфлікт за допомогою медіації. Діти погодились.
Історія
Тані «Я знайшла у своєму щоденнику записку зі словами «дура», «ідіотка»
і ще різними матюками. Я зрозуміла, що це написав Євген, тому що знаю його
почерк. Мені було дуже неприємно. Чому він так до мене ставиться? Що я зробила
йому поганого? Звичайно, що я за це вдарила його… А він, замість того, щоб
вибачитись, ще й штовхнув мене перед всім класом! Я впала і боляче
вдарилась…Ненавиджу його!»
Історія
Євгена «З тих пір, як класна керівниця посадила нас разом з Танею, я не
можу нормально навчатися. Вона постійно крутиться, розмовляє з іншими, заважає
мені під час уроків. Я не чую вчителів через неї. Мені це набридло! Я не знав,
як її примусити нормально поводитися на уроках і тому написав цю записку. Я
також міг її за погану поведінку бити книжкою по голові, як зробила це вона.
Але ж я цього не робив. Мені також було боляче, адже Таня з усієї сили стукнула
мене. За це я її штовхнув…»
Ситуація №9 Конфлікт між двома ученицями Ольгою та Настею.
Конфлікт стався на заняттях виробничого навчання, коли Настя почала голосно
кричати та грубо висловлюватися в адресу Ольги, а потім зі сльозами вибігла з
класної кімнати. Майстер привела Настю до кабінету медіатора, де дівчина
розповіла, що Ольга – її краща подружка, яку вона дуже цінує, але Ольга
поступово почала віддалятися через нову подругу Ірину що дуже засмучувало
Настю. Протягом двох тижнів Настя намагалась привернути увагу Ольги до себе,
але це було безрезультатно. Одного дня Ольга сказала, що більше не хоче
спілкуватись з Настею. І саме на занятті Ольга з Настею почали голосно кричати
та вирішувати свій конфлікт перед всією групою, хоча почався він у коридорі, а
продовжився у класі. Першою агресію почала Настя, яка ображала і лаялась на
Ольгу, а Ольга, не витримавши у свою адресу такого ставлення,теж почала
кричати.
Історія
Ольги «Ми завжди добре
спілкувались з Настею і були кращими подругами, але я не можу постійно бути з
нею, нікуди від неї не відходити і ні з ким не розмовляти, окрім неї. Мене це
напрягло дуже сильно, особливо все загострилось після того, як я почала дружити
з Іриною. Ірина мене не тероризувала і не погрожувала, як Настя. А Настя як з
ціпка зірвалась, скандалити постійно стала. Мені набридлі її скандали і я
просто від неї відвернулась, щоб не наговорити їй лишнього, щоб не порушувати
нашу дружбу. Не думала, що вона це сприймає як образу і зраду, я просто хотіла
від неї відпочити. А коли вона почала мене шантажувати своїм вбивством, я була
в шоці і подумала, що вона перейшла за межу, і мене це почало дуже дратувати. З
мене досить. Я дуже розлютилася і не змогла на перерві стриматись. Ось тоді і
почалась відкрита сварка і бійка. Необхідно було з нею все-таки поговорити віч
на віч, щоб не затягувати до бійки.»
Історія Насті «Ми з Ольгою дуже добре дружили, друзі не розлий вода,
разом були всюди і вона була мені як сестра рідна. Все було добре, поки не
з’явилась Ірина. І тут почалось – вона забрала у мене Ольгу. Я дуже сумувала,
ревнувала, мені було погано, я не знала як повернути нашу дружбу, я думала що
все скінчено і ми не будемо з Ольгою більше вірними друзями. І я вирішила тоді
її шантажувати і намагатись своїми дикими заявами повернути до себе. Я не
помітила як загралась. Це я винна, що почала занадто агресивно поводитися та
погрожувати самовбивством. Це моя провина, в тому що я не змогла з нею
поговорити та втримати, коли могла, а просто пішла по дитячому шляху і зробила
всім 90 погано. Я ж лише намагалась її повернути. Мені соромно за бійку на
перерві та занятті, оце так я дала жару.»
Ситуація №10 Конфлікт між учнями 3-го курсу,
Тимофієм та Іваном. Причиною конфлікту стали стосунки з дівчиною Аліною. Іван
побачив як Тимофій та Аліна обнімалися в парку на лавочці . Іван почав
ревнувати, оскільки вирішив, що Тимофій з Аліною – пара. У негативних емоціях
хлопець підійшов до них та обізвав нецензурними словами дівчину. Така поведінка
Івана викликала у пари обурення та агресивну реакцію. Тимофій запевнив Івана,
що він з ним «розбереться». Після вихідних Іван, в училищі зустрівшись на 4
поверсі, почав задирати Тимофія та згадувати йому слова, що він обіцяв з ним
«розібратись» та запропонував «розібратись» тут, на місці. Тимофій стримувався.
Іван продовжував ображати хлопця, на що той теж почав лаятися. Ситуацію побачив
майстер і запропонував хлопцям звернутися до медіатора.
Історія
Тимофія «Я не зрозумів
спочатку ситуацію, коли Іван почав на нас з Аліною лаятися в парку. Але коли
Аліна розповіла мені про те, що вони з Іваном просто друзі, а він заплутався у
своїх здогадках, я зрозумів, що ситуація складна. Я хотів ще в парку її
вирішити та серйозно поговорити з Іваном та заставити його вибачитися перед
дівчиною за свої слова, але він швидко вшився з місця.“Чого це він так себе
поводить не подорослому, а як дитина мала?! Треба його провчити”– так я тоді
думав. Мене це розлютило, але за вихідні злість пройшла, і якби Іван не почав
мене чіпати в училищі, я б і не став його ображати. Але Іван почав перший мене
задирати та підсміюватись, а останньою краплею було його намагання мене
принизити та моїх батьків. Отут я вже не витримав. Нічого моїх батьків чіпати,
за них я можу і фізично надубасити. От так сварка і почалась. Коли ображають
мене та моїх близьких не завжди можу стриматись.»
Історія Івана «Коли я побачив Тимофія разом з моєю дівчиною, я так
розгнівався, що не міг стримуватись. Я був такий ображений на неї, що підійшов
та образив їх. Тоді я не стримувався у словах, мені було гидко. А коли я його
ще й в училищі бачив, мені хотілось надавати йому тумаків, за те що він мою
дівчину увів з-під мого носу. “Що вона в ньому знайшла, дурень він!”– такими
думками я себе все заводив та й заводив в училищі. І того дня я так розлютився,
що вже не міг терпіти. Ось тому я підійшов та вирішив конкретно з ним розібратись,
і не словами, але на мій тоді загублений погляд, Тимофій струсив і це мене ще
більше завело. Не стримавшись, я образив його родину. Я розумію зараз, що
помилявся стосовно дівчини. Я мріяв тільки щоб вона зі мною зустрічалась. Я
схибив стосовно моєї начебто адекватної поведінки, це я був по суті
ініціатором, але на той момент не розумів цього».
Немає коментарів:
Дописати коментар