Проблема
професійного самовизначення школярів та профільного навчання у школі наразі
надзвичайно актуальна. Одним з найважливіших завдань, яке ставить перед собою
сучасна молодь, є пошук і знаходження певної професії, профілю, які дадуть
можливість не тільки забезпечити себе і майбутню сім’ю матеріально, але й
отримувати задоволення від улюбленої справи.
Професійне
самовизначення постає як серйозна життєва потреба. Щороку сотні тисяч юнаків і
дівчат, що завершили шкільне навчання, починають шукати застосування своїм
силам і здібностям «у дорослому житті». При цьому, як свідчить статистика,
більша частина молодих людей зіштовхується з серйозними проблемами, пов'язаними
з вибором професії, профілю подальшої освіти, наступним працевлаштуванням тощо.
І причини не тільки в «закритості» ринку праці для молодих і недосвідчених, але
й у тім, що більшість старшокласників має досить приблизні уявлення про
сучасний ринок праці, про існуючі професії, вони не в змозі співвіднести
пропоновані тією або іншою сферою професійної діяльності вимоги зі своєю
індивідуальністю.
Перехід до ринку
праці не тільки вніс корективи, але й істотно змінив підходи до розробки теорії
та практики професійного самовизначення молоді. Справа в тому, що в умовах
ринку не всі працівники будуть мати постійно оплачувану роботу протягом усього
трудового життя, тим більше пов'язану з однією й тією же професією,
спеціальністю. У зв'язку з цим кожному фахівцеві необхідно не тільки постійно
вдосконалюватися в професії, але й бути готовим до зміни виду професійної
діяльності, проявляти економічну активність, уміти самореалізуватися в іншій
площині суспільних робіт, виконуючи функції «вільного відвідувача» соціальних послуг.
Разом з тим, в
силу низки об'єктивних і суб'єктивних причин сучасна молодь виявилася не досить
підготовленою до нових вимог політичної соціально-економічної й кадрової
ситуації. Серйозному перекручуванню піддалася система знань про престижність
освіти, відбулася переоцінка моральних цінностей, знизилася культура праці
тощо.
Тому в умовах переходу до ринкової економіки, коли
інтенсифікується процес вивільнення робочої сили і підвищуються якісні вимоги
до кваліфікації працівників, особливого значення набуває проблема розроблення
цілісної системи професійної орієнтації. Її основу складають Концепція
державної системи професійної орієнтації населення, Положення про професійну
орієнтацію молоді, яка навчається, закони України «Про освіту», «Про сприяння
соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та ін.
Професійна орієнтація являє собою систему заходів, спрямованих на забезпечення свідомого професійного самовизначення та становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон'юнктури ринку праці.
Профорієнтаційна робота серед учнів старших класів передбачає формування у них професійної перспективи розгорнутих у часі життєвих планів, спрямованих на вибір професії і ствердження себе як суб'єкта професійної діяльності.Завданнями профорієнтації є:- формування у старшокласників установки на власну активність як основу професійного самовизначення;
- ознайомлення зі світом професій, кон'юнктурою ринку праці, правилами вибору професії;
- формування образу "Я" як суб'єкта майбутньої професійної діяльності;
- перевірка можливостей для самореалізації в різних видах професійної діяльності;
- забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості;
- виховання загальнолюдських та загальнопрофесійних якостей і розумних потреб.
Профорієнтаційна робота умовно поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний.
Допрофесійний період включає початковий, або пропедевтичний (з дошкільного віку по 4й клас), розвідувально-пошуковий (5-7 класи) та базовий, або визначальний (8-11 класи).
Цей останній етап передбачає вивчення основ вибору професії, оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важливих якостей, консультування відносно вибору професії та навчального закладу.
В умовах економічної ситуації, що склалася в нашій країні, стає актуальним професійне становлення особистості. Слід зазначити, що вибір тієї чи іншої професії залежить значною мірою від об'єктивних умов:- престиж професії в суспільстві;
- сторонній вплив друзів, вчителів, знайомих.
Професійна орієнтація повинна мати системний характер і включати професійну інформацію, професійну консультацію, професійну діагностику та професійну адаптацію.
Професійна орієнтація у нашому освітньому процесі ще в стадії становлення. Не с таємницею, що підліток, обираючи профіль навчання у 10-11 класі, орієнтується частіше не на певну майбутню професію, а на друзів, вчителів, предмети, які йому більше подобаються. Тому в десятому класі вже з вересня згідно з планом комплексного виховання треба розпочинати профорієнтаційну роботу з класної години "Моя майбутня професія", залучивши спеціаліста центру зайнятості населення.
чні спробують визначити свої життєві пріоритети з допомогою "Формули вибору професії", дадуть письмову відповідь на тест "Хочу – можу – треба". Наступним етапом може стати диспут "Будувати життя або пристосовуватися до нього". Спеціаліст Центру зайнятості може прийняти участь в батьківських зборах з оглядом професій, які користуються попитом на ринку праці області та району, ознайомити з переліком професій, якими ринок перенасичений. Це дасть змогу батькам замислитися над питанням вибору майбутнього навчального закладу для своїх дітей.
Індивідуально працюючи з дітьми та їхніми батьками, класний керівник повинен допомогти їм реально оцінити можливості дитини, її схильності, життєві орієнтири з точки зору далекого майбутнього - працевлаштування після навчання. Тут слід наголосити на тому, що сучасні батьки орієнтовані в більшості на ВУЗ для своєї дитини за всяку ціну, і досить великий відсоток учнів пасивно довіряють батькам таке важливе рішення. У такій ситуації добре використати бесіду віч-на-віч з дитиною, робити це декілька разів на рік, залучати до індивідуальної роботи спеціалістів ЦЗН.
Кожен район регулярно проводить Ярмарок вакансій, де, крім навчальних закладів, присутні представники багатьох підприємств - так учні наочно бачать, які робітничі професії користуються попитом.
В одинадцятому класі профорієнтаційна робота повинна бути більш конкретною, бо час для роздумів минув, треба приймати рішення, готуватися і складати ЗНО. Першим заходом може стати усний журнал "Забезпечення прав особистості на освіту" - учні отримають інформацію про зміни при вступі у ВУЗи, самі проаналізують ці зміни, приймуть до відома. За тиждень можна провести класну годину "Здібності людини та майбутня професія", де учні розкажуть про свої власні дослідження "Я і бажана професія".
Потім їм буде запропонована анкета "Помилки при виборі професії. У чому ми помиляємося?". На батьківських зборах батькам можна запропонувати відповісти на питання анкети з точки зору своєї дитини, щоб потім разом з дітьми проаналізувати відмінності - це допоможе більш критично оцінити можливості та схильності учнів.
Для одержання учнями більш детальної інформації про професії на протязі двох років у класі доцільно проводити "Професіографічні зустрічі", до яких залучати різних спеціалістів та батьків.
Також майбутні випускники можуть брати участь у Днях відкритих дверей в навчальних закладах свого міста.
Для того, щоб допомогти випускникам адаптуватися в нових умовах після закінчення школи, в квітні - травні треба провести години спілкування "Як досягти успіху у студентському середовищі", "Чи можу я керувати собою в конфліктній ситуації", "Приємний співрозмовник - це не важко!".
Для класного керівника випускного класу профорієнтаційна робота – одна з найважливіших складових виховного процесу, тому потребує особливої уваги, бо від успішності її залежить майбутнє наших дітей.
Немає коментарів:
Дописати коментар