Моя дитина - підліток. Як з ним домовлятися?

Два шляхи протікання підліткової кризи

1. «Криза незалежності». Проявляється: небажанням підлітка піддаватися впливам інших людей; проявом упертості та грубості; прагненням у всьому чинити по-своєму; відсутністю авторитетів; ревностним ставленням до особистого простору; бурхливим розвитком критичного мислення; максималізмом; ранимістю в поєднанні з показною холодністю.
Розвитку особистості більш сприяє «криза незалежності». Результатом кризи стає: формування більш зрілої позиції по відношенню до себе і свого життєвого шляху; усвідомленням власної унікальності.

2. «Криза залежності». Виявляється: послухом; несамостійністю; інфантильністю в судженнях і вчинках; прагненням бути «як усі».

Як правило, більше влаштовує батьків.
Чим ще характерна криза:
проявом інтересу до своїх почуттів і переживань;
потребою у визнанні оточуючих (друзі стають важливіше сім'ї);
потребою в любові (думка оточуючих дуже важлива, незважаючи на зовнішню байдужість);
прагненням до незалежності і свободи (важливо розуміти, що в цьому віці підліток не може бути повністю незалежний від вас);
формуванням самостійності в прийнятті рішень;
формуванням відповідальності за наслідки своїх дій.

Все це неможливо підлітку подолати наодинці. Необхідний ваш чуйний супровід (не перероблення під себе, а співпраця).

Підліток і покарання

Часто батьки вважають, що карати дитину потрібно заради її ж блага. І відсутність покарання, як виховного заходу, це прояв батьківської безвідповідальності.
Насправді, якщо у вашій родині панує атмосфера взаєморозуміння, турботи і безумовної любові - покаранню немає місця. Ваша мета, як батьків, допомогти підлітку сформувати в собі почуття відповідальності за свої вчинки і зберегти з ним хороші стосунки.
Наслідки покарань для підлітка - сумні: пригніченість; почуття безсилля; втрата віри в себе; часто відчувають злість і ненависть; бажання обманювати.

Яка альтернатива покаранню:
скажіть про свої почуття ( «Я серджуся, коли ти грубиш»); скажіть, чого ви очікуєте ( «Я очікую, що ти будеш більш шанобливо до мене ставитися»); запропонуйте можливість вибору ( «Коли мені говорять грубощі, мені дуже прикро. Ти можеш або пояснити мені, чому так відбувається, або написати мені про це»); підкажіть, як можна виправити ситуацію ( «Розумно було б тобі вибачитися»); будьте активні ( «Розмову закінчено. Я грубість не дозволю»).

Правило трьох П: постійність; поступовість; послідовність

Замість того, щоб знецінювати і давати поради - навчіться приймати почуття свого підлітка:
відзеркалюйте те, що, на вашу думку, він відчуває ( «Я бачу, ти засмучений»); проявляйте співчуття ( «Я розумію, як тобі хочеться піти до друзів, але ти обіцяв спочатку зробити уроки»).

Замість того, щоб читати моралі і віддавати накази - навчіться домовлятися:
опишіть проблему ( «Коли ти йдеш з друзями, я не можу ні думати, ні відпочивати»); опишіть свої почуття ( «Я так хвилююся, що не можу знайти собі місця»); дайте інформацію ( «Пізні прогулянки небезпечні, можна потрапити в неприємності і т.д.»); запропонуйте вибір ( «Можна або повертатися раніше, або бути весь час на зв'язку»); озвучте, що для вас важливо ( «Мені важливо знати, що з тобою все в порядку. Нам всім слід замислюватися про наслідки пізніх прогулянок»).

Замість того, щоб встановлювати свої порядки - навчіться співпраці:
запропонуйте синові/доньці висловити свою точку зору на проблему (Ви: «Тобі щось заважає приходити додому вчасно», син/дочка: «Так рано повертатися потрібно тільки мені, друзі ще залишаються!»); висловіть свою думку ( «Коли ти довго не приходиш, я хвилююся!»); запропонуйте спільно вирішити проблему; запишіть всі шляхи вирішення; спільно вирішіть, які з ідей підійдуть.

Замість того, щоб звинувачувати:
висловіть те, що відчувайте ( «Мене засмучує, коли ти мені грубиш!»); розкажіть про свої очікування ( «Мені б хотілося, щоб ти виявляв повагу, в свою чергу, я постараюся також діяти по відношенню до тебе!»).

Замість того, щоб оцінювати (Наприклад: «Ти безвідповідальний»):
опишіть дії підлітка ( «Мені здається, тобі складно взяти відповідальність на себе і т.д.»); опишіть свої почуття ( «Мене це засмучує»); опишіть свої очікування і наміри ( «Але я впевнена, що у тебе все вийде, в свою чергу обіцяю підтримати тебе»)

Автор: Юлия Пырина