"Феномен "інтернет- та мобільна залежність" у дітей, підлітків і дорослих. Що це таке? Як боротися?"

Останнім часом в наше життя стрімко увійшли новітні технології, які активно впливають на соціальні та психологічні процеси в суспільстві. Миттєва передача даних і пошук потрібної інформації, підтримка зв’язку з друзями, покупки, он-лайн ігри, кіно та багато інших зручностей – все це досягнення сучасних технологій, якими активно користується людство.

Однак, така ситуація має і зворотній бік. Наприклад, надмірне захоплення комп’ютером поступово підриває фізичне та психічне здоров’я, руйнує нервову систему і в результаті робить людину не лише хворою, але й самотньою. Для повноцінного відчуття щастя кожному з нас потрібна реалізація чотирьох основних сфер життя – здоров’я, сім’я, соціум і багатство. Якщо у якійсь із сфер виникає прогалина, людина намагається заповнити її якоюсь із тих трьох, що лишились. Якщо ж проблеми виникають у двох сферах, то одна з тих, що залишається, стає хворобливою пристрастю, своєрідною манією. Широке розповсюдження комп'ютерних технологій, що знайшли застосування як у професійній сфері, так і в повсякденному житті мільйонів людей та створення Всесвітньої Інтернет-мережі, сприяли виникненню різних форм залежності.

Форми залежності від сучасних телекомунікаційних технологій:

- Інтернет-адикція – нав’язливе бажання увійти до Інтернету, знаходячись офф-лайн, і нездатність вийти з Інтернету, будучи он-лайн;

- Ітернет-мобільна адикція – доступ в Інтернет-мережу з мобільного телефону;

- Аудіо/відео-адикція – прослуховування музики на аудіоплеєрі, чи перегляд відеокліпів на відеоплеєрі;

- Телевізійна адикція – залежність від надмірного перегляду новин, серіалів чи будь-яких передач чи фільмів;

Гаджет-адикція – пристрасть до володіння конкретним мобільним обладнанням, приладом, що має вихід в Інтернет: стільниковим телефоном, смартфоном, комунікатором, міні-комп’ютером і залежність від його використання;

- Кібероніоманія – прагнення здійснювати нові покупки в інтернет-магазинах без необхідності їхнього придбання і врахування власних фінансових можливостей, нав'язливе бажання участі в аукціонах;

- Кіберсексуальна залежність – непереборний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах, відвідування порнографічних сайтів і занять кіберсексом;

- Кіберкомунікативна залежність – спілкування в чатах, участь у телеконференціях;

- Оn-line-гемблінг – гіперзахопленість індивідуальними та/або мережевими он-лайн іграми;

- Оn-line-лудоманія – патологічна схильність до азартних ігор у віртуальних казино.

Сучасна людина, яка провадить активне соціальне життя, може відчувати себе комфортно тільки тоді, коли кожен день має доступ до мобільного зв’язку, соціальних мереж та електронної пошти. Для багатьох людей Інтернет став основним середовищем їх активності – місцем, де спілкуються і будують близькі стосунки, місцем, з яким пов’язані очікування та розчарування. Але є один важливий момент: навіть зовсім безневинне, на перший погляд, захоплення може стати згубним для організму, якщо не знати міри.

- 91% - це чат-залежні учасники форумів, чатів, групових ігор, телеконференцій, а також інших ресурсів, націлених на спілкування.

- 9% - веб-залежні від нових доз інформації (віртуальний серфінг по сайтам, порталам та ін.)

- 5,8% дорослого населення і 12,4% молоді страждають від Інтернет-залежності (за даними Національного агентства з інформаційного суспільства).

Обговорення феномену залежності від Інтернету почалося з 1994 р., коли доктор психології Пітсбургського університету США Кімберлі Янг розробила та розмістила на веб-сайті спеціальний тест-опитувальник, в якому взяли участь 500 Інтернет-користувачів. Результати тесту були приголомшливими: 400 чоловік виявилися Інтернет-залежними. В 1996 р. для позначення феномену залежності від Інтернету, психіатр I. Голдберг запропонував термін “Інтернет-адикція”. Він виходив з припущення про те, що у людини може розвиватися психологічна залежність не тільки від зовнішніх чинників, але і від власних дій та емоцій.

Симптоми Інтернет-залежності: 

1. Нав'язливе бажання перевірити e-mail.

2. Постійне очікування наступного виходу в Інтернет.

3. Людина надає перевагу віртуальному спілкуванню, ніж спілкуванню з друзями і близькими.

4. Інформаційне перевантаження – непереборне бажання пошуку інформації в Інтернеті або веб-серфінг.

5. Прагнення грати в мережеві ігри, прихильність до он-лайн-аукціонів та Інтернет-магазинів.

Вчені дослідили, що виникнення Інтернет-адикції не підпорядковується закономірностям формування залежностей, які встановлені на підставі спостережень за курцями, наркоманами, алкоголіками або патологічними гравцями. Якщо для формування традиційних видів залежності потрібні роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується: за даними К. Янг 25% адиктів набули залежності через шість місяців після початку роботи в Інтернеті, 58% – протягом другого півріччя, а 17% – через рік.

За даними МОЗ кількість користувачів Інтернету в Україні становить близько 11 млн. Половину комп’ютерної аудиторії складають підлітки, які до трьох годин на добу сидять за комп'ютером, граючи в ігри або блукаючи мережею Інтернет.

Фізичні симптоми Інтернет-залежності

• Оніміння пальців руки, що тримає «мишку».
• Головні болі, типу мігрені.
• Нерегулярне харчування, пропуск прийому їжі.
• Враження нервових стовбурів руки, пов’язане з тривалою перенапругою м’язів.
• Болі в спині.
• Сухість та різь в очах.
• Розлад сну, зміна режиму сну.
• Зневага до особистої гігієни.

Профілактика Інтернет-залежності

1. Визнайте, що у Вас є залежність. Ви не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що схильні до неї. Знайдіть якийсь інтерес, що стане для вас альтернативою Інтернету. Відвідуйте різні групи і клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом та ін.

2. Поповнюйте запас Ваших знань. Напевно є безліч книг, які б Ви давно хотіли прочитати. Почитайте енциклопедію натомість проглядання Вікіпедії.

3. Заплануйте сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться разом із сім’єю, повечеряйте, а потім придумайте спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.

4. Встановіть ліміт часу роботи Вашого комп`ютера. Визначте скільки разів на тиждень Вам необхідно виходити в Інтернет. Вимикайте комп`ютер, якщо у Вас немає необхідності в ньому.

5. Використовуйте таймер. Перш ніж сісти за комп`ютер, встановіть таймер на 30 хвилин. Сигнал нагадає вам, скільки часу Ви провели за комп`ютером.

6. Зідзвонюйтеся і зустрічайтеся з друзями замість того, щоб тримати з ними зв`язок через Інтернет.

7. Намагайтеся триматися осторонь від сайтів, які можуть викликати звикання. В основному це соціальні мережі, форуми чи сайти розваг. Якщо Ви відчуваєте, що Ваша залежність від цих сайтів занадто сильна, просто заблокуйте їх.

8. Сидячи перед комп’ютером, робіть перерви кожні 15 хвилин – ваші очі і м’язи повинні відпочивати.

Мобільний зв’язок: зручність та наслідки

Нині понад третина населення Землі користується послугами стільникового зв’язку. Зручності – безспірні. Це і можливість викликати допомогу в екстрених випадках, і швидкий зв’язок з близькими людьми… Крім того, мобільний - це і телефонна книга, і календар, і годинник, і фотоапарат, й Інтернет. У багатьох людей мобільний телефон завжди з собою і всюди.

Однак, чи безпечне для нашого фізичного та психічного здоров’я це диво техніки?

Річ у тім, що мобільний телефон — це джерело постійного надвисокочастотного випромінювання, за допомогою якого і здійснюється зв’язок. Під час роботи мобільного телефону електромагнітні випромінювання приймаються приймачем не тільки базової станції , але й тілом користувача, передовсім його головою.

Під час розмови голова поглинає від 10,8% до 98% випромінюваної енергії. Це випромінювання пригнічує тонкі електромагнітні імпульси клітин живих організмів. Впливу електромагнітного випромінювання піддається головний мозок, периферичні рецепторні зони вестибулярного, слухового аналізаторів, сітківка очей. Найнебезпечнішою частиною мобільників є антена, саме вона продукує хвилі надвисоких частот. Вони шкідливі тим, що нагрівають організм «зсередини» на клітинному рівні. Особливо від цього потерпають ті частини тіла, які не омиваються кров’ю, а відтак залишаються поза системою терморегуляції організму. Зокрема, кришталик ока. Від внутрішнього перегрівання він руйнується і мутніє.

Вчені рекомендують батькам у жодному разі не купувати мобільних телефонів дітям, молодшим за 8 років. А в старших суворо регламентувати кількість розмов. Система стільникового зв’язку сьогодні працює в діапазоні 450-2100 Мг. Це випромінювання, яке належить до так званого неіонізуючого випромінювання для організму людини. Діапазон хвиль звукового діапазону людини, область звуків, які чує людина, простягається від 16 до 20 тисяч Гц (1 Гц – це 1 коливання в секунду). Отже, область частот стільникового зв’язку складає десятки мільйонів Гц.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, користування мобільним телефоном понад 1 годину на день помітно погіршує зір та слух.

Негативній дії випромінювання мобільного телефону піддаються також і оточуючі люди, коли його власник розмовляє по телефону. Треба враховувати і те, що постійні розмови по телефону спричинюють також перенапруження м’язів, запалення сухожиль, зміщення хребців. Адже тіло перебуває в неприродному для нього положенні, фіксуючи трубку біля вуха. Результати дослідження, проведеного російськими науковцями, показують, що мобільний телефон може викликати в людини таку ж залежність, як куріння або азартні ігри.

Симптоми мобільної залежності

1. Потреба у постійному оновленні телефонних апаратів заради самої «обнови», або старий телефон потребує постійного оновлення в зв'язку з виходом більш функціональної моделі. Причому кожна наступна модель буде дорожча і складніша, ніж попередня. Таку поведінку психологи називають гаджет-адикцією.

2. Потреба в спілкуванні. Дзвінки без причини. Люди, схильні до даного типу залежності, можуть зателефонувати без причини до будь-якого адресату записної книжки. Причина такої поведінки частіше за все полягає у недостатності живого спілкування або людина не знаходить кращого застосування вільного часу.

3. Занадто тривалі розмови. Причин для дзвінків, тривалість яких перевалює за півгодини і більше, може бути нескінченно багато, можливо люди не бачаться тривалий час і телефон – єдиний спосіб зв’язку між ними. Але в разі залежності, кількість таких дзвінків необгрунтовано зростає, людина перестає контролювати свої витрати.

4. SMS заради SMS. Це найпоширеніша форма несприятливого звикання, особливо серед молоді, яка багатьом замінила навіть живе спілкування.

5. Постійне очікування дзвінка. Людина постійно знаходиться у тривожному очікуванні, постійно тримає телефон при собі. Якщо довго немає дзвінків та SMS, людина починає нервувати.

6. Відсутність мобільного телефону викликає дискомфорт. Якщо телефономан забув або загубив телефон, він починає почувати себе відірваним від світу, всіх радощів життя.

7. Намагання закачати в свій телефон все найсвіжіше. Людина проводить години у пошуках нових рингтонів, картинок і заставок для свого улюбленого телефону. В них, як правило, завжди ввімкнений Bluetooth або Інтернет.

8. Намагання постійно тримати телефон в полі зору. Людина постійно тримає телефон в руках, демонструє колегам і друзям фото і відео, які вона зняла з його допомогою.

Правила безпечного користування мобільним телефоном

• Якщо вам доводиться багато спілкуватися мобільним телефоном, не тримайте його постійно біля вуха. Купіть собі навушники. Це частково зменшить вплив надпотужного випромінювання.
• Майте на увазі, що не всі апарати мобільних телефонів мають однакове за силою випромінювання: одні – більше, другі — менше. Тому, купуючи телефон, обов’язково попросіть показати копію сертифіката на обрану Вами модель, де буде зазначено, що вона відповідає вимогам стандарту FCC. А це означає, що дана модель не перевищує і так високі показники випромінювання.
• Обираючи оператора зв’язку, віддайте перевагу тому, який має найрозгалуженішу мережу ретрансляторів. Чим більше телефон напружується в пошуках базової станції (щоб здійснити зв’язок), то більшою стає випромінювана ним доза електромагнітних хвиль.
• Не обирайте маленькі моделі мобільних телефонів, вони мають потужніше випромінювання порівняно з більшими.
• Намагайтеся не використовувати мобільник у транспорті (тролейбус, автобус, автомобіль, особливо метро), оскільки в цьому випадку випромінювання мобільного телефону зростає.
• Не грайте в ігри, використовуючи телефон.
• Набравши потрібний номер, не притискайте відразу телефон до вуха — саме під час з’єднання відбувається найпотужніше випромінювання. Тому стежте за процесом виклику, дивлячись на екран мобільника, і лише після того, як з’єднання відбулося, підносьте його до вуха.
• Тримайте телефон не ближче двох метрів від ліжка, щоб віддалити себе від випромінюваного ним поля.
• Якщо на екрані Вашого мобільника кількість «антенок» зменшилася, це означає що Ви потрапили в зону слабкої дії сигналу. Таке трапляється в приміщеннях вокзалів, аеропортів, метро, в підвалах. Намагайтеся уникати користування мобільним телефоном у таких умовах, бо інтенсивність його електромагнітного випромінювання збільшується в кілька разів.
• Намагайтеся не розмовляти довше 10 хвилин. Між розмовами робіть перерви не менш як на 15 хвилин. Стежте, щоб загальна кількість розмов за добу не перевищувала однієї години.

Слідуйте певним правилам і будьте здорові!