Тема 4. Етика медіатора/медіаторки (2 год.)
Теоретична частина. Визначення поняття «етика». Етичний кодекс медіатора/медіаторки.
Практична частина. Аналіз етичних засад роботи медіатора/медіаторки. Індивідуальна робота з
Етичним кодексом медіатора/медіаторки. Виконання творчого завдання: «Колаж.
Портрет медіатора/медіаторки»
Етичні вимоги до медіатора/медіаторки
1.
Незалежність і нейтральність. Медіатор/медіаторка:
• має бути незалежним/незалежною від впливу третіх осіб
на процедуру і результат медіації;
• має бути
нейтральною особою, яка не є зацікавленою у змісті конфлікту (спору);
• допомагає сторонам конфлікту (спору) налагодити комунікацію, проводити переговори, досягти порозуміння.
2. Неупередженість. Медіатор/медіаторка:
• завжди
повинен/повинна проводити медіацію тільки тих справ, у яких він/вона може
залишатися неупередженим і справедливим;
• має бути неупередженим/неупередженою у ставленні до
сторін, фактів, суджень у конфлікті (спорі);
• не має права
оцінювати поведінку та погляди сторін медіації за винятком явного порушення
ними етичних норм або порядку проведення медіації.
3.Толерантність та
недискримінація.
Медіатор/медіаторка
має поважати людську гідність учасників/учасниць медіації та виявляти рівну
увагу та доброзичливість до сторін медіації
4. Конфіденційність.
Медіатор/медіаторка повинен/повинна
конфіденційно зберігати всю інформацію, отриману в ході медіації. Будь-яка
інформація, конфіденційно повідомлена медіаторові/медіаторці однією зі сторін,
не повинна передаватися іншій стороні, за винятком випадків, якщо на це є згода
іншої сторони. Медіатор/медіаторка має дотримуватися вимог щодо
конфіденційності, визначених цим Кодексом.
5.
Чесність і щирість намірів.
Медіатор/медіаторка:
• має забезпечити
належне інформування сторін про процедуру медіації;
• прагне в кожному
конфлікті (спорі) допомогти його учасникам/учасницям порозумітися та мирним
ненасильницьким шляхом знайти взаємоприйнятне рішення конфлікту (спору);
• допомагає сторонам виявити та реалістично оцінити
власні інтереси та потреби, а також напрацювати варіанти домовленостей та
альтернативи сторін.
6. Добровільність медіатора/медіаторки.
Медіатор/медіаторка з власної волі бере участь у медіації
в конкретній справі.
7. Компетентність медіатора/медіаторки.
Медіатор/медіаторка повинен/повинна мати необхідні знання
у сфері медіації; дбати про підвищення своїх знань і удосконалення навичок
шляхом обміну досвідом з іншими медіаторами/ медіаторками, участі у супервізії,
самоосвіти тощо.
8. Етика відносин між медіаторами/медіаторками.
Відносини між медіаторами/медіаторками мають будуватися
на засадах взаємної поваги, слідування всім основним принципам етики
медіатора/медіаторки, передбачених цим Кодексом.
Етичні передумови участі медіатора/медіаторки
у медіації
1. До надання
згоди на участь в процедурі медіації медіатор/медіаторка має проконсультуватися
у координатора/координаторки служби порозуміння щодо можливих ризиків процедури
проведення медіації.
2. Медіатор/медіаторка має відмовитись від участі в
процедурі медіації у випадку неможливості зберегти неупередженість, а також у
разі конфлікту інтересів.
3. Процедура медіації є суто добровільною. Ніхто не може
примусити сторони скористатися медіацією.
Медіація – це
добровільний процес, заснований на прагненні сторін досягти чесної та
справедливої угоди. Добровільність проявляється в тому, що: - жодну сторону не
можна примусити до участі в медіації; - кожен/кожна учасник/учасниця може вийти
з процесу медіації на будь-якому етапі; - згода з результатом процесу медіації
є також суто добровільною; - сторони самі контролюють хід і результати
медіації.
Етика
поведінки медіатора/медіаторки у медіації
1. До початку процедури медіації медіатор/медіаторка: -
зобов’язаний/зобов’язана проінформувати сторони конфлікту (спору) про сутність
108 Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе. Базові навички медіації
однолітків та принципи медіації, роль, права та обов’язки медіатора/медіаторки
і сторін у цій процедурі; - має пересвідчитися, що сторони медіації правильно
розуміють надану медіатором/ медіаторкою інформацію, включно з умовами
забезпечення конфіденційності, а також усвідомлюють можливість їхньої відмови
від участі в медіації на будь-якій її стадії без пояснення причин; - не має
права розголошувати конфіденційну інформацію щодо медіації та отриману під час
медіації, а також не має права використовувати таку інформацію у власних
інтересах.
2. До початку
медіації медіатор/медіаторка має проінформувати сторони медіації про те, що
вимога щодо збереження конфіденційності не поширюється на інформацію про
діяння, які загрожують життю, здоров’ю учасників/-ць медіації або третіх осіб.
3. Обов’язок нерозголошення конфіденційної інформації
щодо медіації та отриманої під час медіації є безстроковим.
4. Медіатор/медіаторка забезпечує дотримання принципів
добровільної, рівної та активної участі сторін у процедурі медіації та
розуміння сторонами умов і наслідків укладання угоди за результатами
медіації,діє абсолютно об’єктивно відносно кожної зі сторін, з повагою до
процесу медіації.
5. Медіатор/медіаторка має право відмовитись від
проведення медіації на будь-якій її стадії у разі: - прояву агресії з боку
учасника/-ці медіації відносно медіатора/-ки чи іншого учасника/- ці медіації у
вигляді фізичного чи психологічного насильства, погроз, шантажу тощо; - прояву
стороною медіації намірів, відмінних від примирення чи врегулювання конфлікту
(спору), іншої недобросовісної поведінки; явної незаконності дій та
домовленостей сторін медіації; - за наявності інших поважних причин.
6.
Медіатор/медіаторка зобов’язаний/зобов’язана відмовитись від проведення
медіації на будь-якій її стадії у разі втрати ним/нею нейтральності та
неупередженості.
7. Медіатор/медіаторка допомагає налагодити комунікацію
між сторонами. Медіатор/ медіаторка не висловлює оцінок щодо змісту конфлікту
(спору) та його учасників і не надає порад щодо його вирішення та не приймає
жодних рішень щодо конфлікту (спору).
8. Медіатор/медіаторка має утриматись від обговорення зі
сторонами медіації дій іншого/ іншої медіатора/медіаторки.
Етичні аспекти популяризації діяльності
медіатора/медіаторки
1. Медіатор/медіаторка надає учасникам/учасницям
освітнього процесу інформацію про переваги ненасильницьких шляхів вирішення
конфліктів (спорів), відновних практик у розбудові миру та захисту прав людини;
протидії насильству, ґендерній дискримінації та жорстокому поводженню з дітьми.
2. Для потреб
популяризації медіації медіатор/медіаторка може збирати та поширювати
знеособлену інформацію про кількість, зміст та результативність проведених
ним/нею медіацій, якщо інше не встановлено письмовою згодою на участь у
процедурі медіації
- Що
нам необхідно знати для вирішення конфлікту мирним шляхом?
Є такі етапи
вирішення конфлікту:
1. Збір
інформації.
2. Визначення наявність конфлікту.
3. Окреслення позицій, інтересів та потреб.
4. Оцінка та вибір оптимального варіанта. Творчість.
5. Визнання сторонами прийнятого варіанта вирішення
конфлікту.
6. Потиск рук.
Роль медіатора в конфлікті
Дуже важливо при вирішенні конфлікту сприймати його
одночасно з двох боків: як конфлікт-руйнівник (джерело насильства) і
конфлікт-творець (джерело розвитку). Медіатори, працюючи з конфліктом,
виконують третю роль – посередника, трансформуючи конфлікт, уникаючи насильства
і сприяючи розвитку.
Комунікативні навички –
це навички ефективного спілкування, до яких зазвичай відносять легкість
встановлення контакту, підтримання розмови, навички синтонного спілкування,
вміння домовлятися і наполягати на своїх законних правах.
Відновлювальна комунікація –
це вільний від маніпуляцій і тиску організований діалог, спрямований на
розуміння самою людиною різних контекстів проблемної ситуації і прийняття нею
самою відповідальності за пошук виходу з даної ситуації. Таку комунікацію може
організувати спеціаліст (педагог, медіатор, психолог) з учасником/учасницею проблемної
(або просто важливою) ситуації, організувати комунікацію між
учасниками/учасницями ситуації, а також самі учасники/учасниці можуть будувати
своє спілкування як відновну комунікацію. Відновлювальна комунікація допомагає
людині подивитися на конфліктну подію з усіх боків (в тому числі зрозуміти стан
інших учасників конфліктної ситуації), оцінити можливі наслідки, самому зробити
усвідомлений вибір подальших дій. У відновній комунікації основний акцент
робиться на збереженні нормальних стосунків між людьми. Відновлювальна
комунікація фокусується не тільки на власному мовленні, але й більшою мірою на
підтримці мовця з боку слухача (за рахунок своєї позиції активного слухання,
запитань, уточнень, «відображення» слів і станів іншої людини).
|
Завдання комунікації |
Техніки комунікації |
|
Налаштування та підтримка довірчого контакту |
Техніка активного слухання Техніка
пасивного слухання Техніка «відзеркалення» |
|
Розуміння людини та допомога їй у розумінні особистої
ситуації Формулювання запитань |
Техніка «перефразування» Техніка «резюмування» |
«Як зазвичай ми сприймаємо інформацію?» Давайте переглянемо відео «Люди в білому 23»
Мета: показати, що людина вибірково сприймає інформацію.
Пропонуємо учасникам/учасницям переглянути ролик і порахувати скільки разів
люди в білому передають один одному м’яч
Вміння стисло та акуратно повторити почуте
є однією з найбільш важливих навичок медіатора/медіаторки. Коли
учасники/учасниці сварки або суперечки звертаються до вас як до медіатора, вони
очікують від вас дійсно уважного ставлення до своїх розповідей. Це означає, що
ви не байдужі до того, що каже або відчуває кожен/кожна з них. Такий спосіб
слухання співрозмовника називається активним, який означає слухати, не
перебиваючи і не висловлюючи власну точку зору.
Правила медіаційної зустрічі
• Слухати
іншого/іншу і говорити по черзі, навіть якщо з ним/з нею не згоден/згодна, щоб
у кожного/кожної була можливість висловитися і бути почутим/почутою.
• Уникати образ
один/одна одного/одної, щоб усі відчували себе в безпеці.
• Дотримуватися конфіденційності, тобто не розповідати
іншим про те, що відбувалося на зустрічі.
• Кожен/кожна учасник/учасниця може, за потреби, зробити
перерву, запропонувати перенести зустріч на інший час.
• Кожен/кожна учасник/учасниця може відмовитися від
медіації/медіатора.
•
Медіатор/медіаторка може поговорити з кимось із учасників наодинці, а також
учасник/ учасниця з медіатором/медіаторкою.
•
Медіатор/медіаторка може перервати медіацію.
Під час проведення медіаційної зустрічі
медіатор/медіаторка:
• уважно слухає і
не перебиває;
• дуже чітко висловлює свою думку;
• ставить
запитання, що сприяють розумінню ситуації;
• ставиться до кожного учасника/учасниці зустрічі з
повагою;
• дотримується
нейтралітету і не приймає нічиєї сторони;
• не надає жодних порад і не висловлює власної точки
зору;
• не шукає, хто правий, а хто винний;
• допомагає учасникам/учасницям
медіації знайти конструктивне вирішення конфлікту з однаковою вигодою для обох
сторін.
Важливо не лише вислуховувати те, що кажуть люди, але й
прислухатися до того, як вони це кажуть, тобто слухати і розуміти почуття
мовців. Давайте з вами зіграємо в гру «Вчимося слухати і розуміти почуття
співрозмовника/співрозмовниці».
Мета: навчити точно та правильно характеризувати почуття
та внутрішній стан співрозмовника/співрозмовниці. Збагатити словниковий запас
учасників/учасниць новими словами та виразами для більш точного визначення
своїх емоцій.
ОПРАЦЮВАТИ і надіслати мені на електронну пошту, або Вайбер.
матеріали: робочий зошит (додаток 11; 22).
Додаток 11
Таблиця з емоціями
|
Тривога |
Відчай |
Радість |
|
Образа |
Сором |
Задоволення |
|
Сум |
Апатія |
Очікування |
|
Невпевненість |
Боязкість |
Рішучість |
|
Лють |
Похмурий |
Зібраність |
|
Відраза |
Іронія |
Життєрадісність |
|
Обурення |
Насмішка |
Оптимізм |
|
Шок, потрясіння |
Горе |
Веселощі |
|
Пригніченість |
Подив |
Заспокоєння |
|
Страх |
|
Радість |
|
Жах |
|
Задоволення |
|
Гнів |
|
Захват |
|
Роздратування |
|
Ентузіазм |
|
Розгубленість |
|
Цікавість |
|
|
|
Мрійливість |
Додаток 11
Вчимося слухати і розуміти почуття співрозмовника
1. І чому ви
просто не дасте мені спокою?
2. 12 балів…Не
можу в це повірити!
3. Коли ж це все закінчиться?
4. Мені не
потрібна твоя допомога. Я сам/сама можу дати собі раду.
5. Я не зможу цього зрозуміти. Здаюся.
6. Уау! Всього
лише чотири дні до літніх канікул!
7. Чи ви будете викликати моїх батьків?
8. Він/вона вас
ніколи не дратує — тільки я.
9. У мене буде новий цуцик.
10. Не треба було
мені бути такою прискіпливою/прискіпливим. Її/його провини тут немає.
11. Дайте мені спокій. Все одно всім байдуже, що сталося.
12. А чи вірно я це роблю? Так я ніколи не закінчу
Інструкціі: Розподілить твердження та вислови «Вчимося
слухати і розуміти почуття співрозмовника» серед учасників/учасниць.
Кожному/кожній учаснику/учасниці необхідно прочитати твердження, і потім
правильно підібрати почуття, що приховані за цими словами. Рекомендую,
учасникам/учасницям постійно збагачувати свій словниковий запас для більш
точного визначення своїх емоцій.
Підсумок: Інколи вам знадобиться допомогти учасникам
медіаційної зустрічі примирення підібрати більш точні слова, що відображають
їхні почуття, їхній внутрішній стан. Добре було б мати роздрукований варіант таблиці з переліком
емоцій під час проведення медіацій для запропонування її сторонам конфлікту.
Доречно розмістити таблицю з переліком емоцій на видному місці в кабінеті для
проведення медіацій.
Формулювання
запитань
Мета: відпрацювати навички формулювання запитань. Метод
роботи: мозковий штурм, колективне обговорення, гра «Постав питання». Необхідні
матеріали: робочий зошит (додаток 12).
‐ Для чого, з якою метою ми ставимо питання? Після
обговорення колективно опрацювує з учасниками/учасницями інформацію про види
питань (робочий зошит, додаток 12).
Додаток 11
Види запитань
|
Види запитань |
Приклади запитань |
|
Відкриті запитання - Вимагають розгорнутої відповіді чи
пояснення. |
Зазвичай починаються зі слів: «Як..?», «Хто...?»,
«Чому...?», «Яка ваша думка?», «Що б ви хотіли в результаті цього?» тощо. При
цьому виникає невимушена атмосфера, але людині буває важче на них
відповідати. Особливо складно дитині відповісти на запитання «Що ти тоді відчував/відчувала?» |
|
Закриті запитання - Припускають однозначну відповідь
«так» або «ні», прояснюють певний факт. |
«Ви образилися на його слова?» Це скорочує час розмови,
але може створити враження, що людина перебуває на допиті у партнера. |
|
Альтернативні запитання - Являють собою щось середнє
між відкритими і закритими питаннями: пропонують декілька варіантів
відповідей, з одного боку, даючи можливість співрозмовнику погодитися з
яким-небудь із запропонованих варіантів, а з іншого – залишають питання
«відкритим». |
«Ви відчували гнів? Образу? Досаду? Розгубленість? Чи
ще щось?» |
При спілкуванні
використовуються також питання переформулювання і резюмування. Необхідно
підкреслити, що мета запитань – не вивідати щось у людини, а допомогти їй самій
зрозуміти подію і виробити до неї власне ставлення.
Формулюючи запитання, необхідно дотримуватися певних
правил:
1. Запитання має бути осмисленим, коректним.
2. Запитання треба формулювати коротко, зрозуміло.
Нечітко сформульовані запитання ускладнюють їх розуміння і пошуки відповіді.
3. Складні запитання доцільно розбити на прості.
4. Перераховуючи
альтернативи, необхідно називати всі варіанти («Ми перенесемо переговори на
завтра чи на післязавтра?» – у запитанні не сказано: «чи на інший день»).
Правильно сформульоване запитання є необхідною умовою
ефективних пошуків відповіді (отримання необхідної інформації).
Фрази, які
допомагають ставити відкриті питання:
• «Розкажи мені більше про…»
• «Що ти маєш на
увазі, коли кажеш…»
• «Виправ мене, якщо я помиляюсь…»
• «Поясни, будь ласка… Отже, все сталося так…»
• «Як би ти хотів, щоб усе було? Що потрібно, щоб все
знову владнати?»
Для того, щоб співрозмовник/співрозмовниця мав/мала
можливість у більшому обсязі відповісти на питання, треба поставити таке
питання, яке сприятиме цьому, тобто так зване «відкрите» питання. У цьому
випадку співрозмовник/співрозмовниця мав/мала можливість розказати про свої
вподобання детальніше. Варто зазначити, що часто «закриті» питання, особливо в
процесі відновної комунікації можуть носити звинувачувальний характер.
Наприклад: «Це ти розбив/розбила скло у вікні?».
Перефразоване відкрите питання «Поясни, будь ласка, як
трапилося, що у вікні розбите скло?»
Переформулювати питання з закритого у відкрите
(використовуючи робочий зошит, додаток 12)
Питання для опрацювання: Це ти розмалював/розмалювала парту? Це ти влаштував/влаштувала бійку? Ти кажеш неправду? Це ти підбурюєш однокласників проти неї/нього? Це ти викрав телефон?
Немає коментарів:
Дописати коментар