четвер, 17 вересня 2020 р.

Для молодого спеціаліста

 

10 порад практичному психологу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ

ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

Для спеціаліста-початківця школа — гарна нагода набути безцінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід розв'язання різних психологічних ситуацій.

Однак виникає проблема: коли після інституту ідеш працювати у школу практичним психологом, перший час ти — у повному розпачі: не знаєш, за що братися і з чого починати.

Хто ж такий практичний психолог у морі шкільних проблем? Чим він має займатися у школі та кому підпорядкований? На ці і на багато інших запитань ви зможете знайти відповіді у порадах для психологів-початківців.

Практичний психолог — це спеціаліст, який має відповідну освіту та рівень кваліфікації і який надає психологічну допомогу учасникам навчально-виховного процесу у закладі освіти. Така допомога включає повний чи частковий (залежно від ставки та спеціалізації закладу) спектр напрямків, передбачених відповідними посадовими обов'язками («Положення про психологічну службу системи освіти в Україні») та визначених конкретною ситуацією.

ПОРАДА 1

Головний керівник практичного психолога у школі — директор. Саме йому психолог підпорядкований, і саме він дає вказівки.

ПОРАДА 2

У директора дізнайтеся мету і завдання школи та складіть свій план роботи відповідно до них. Необхідно:

1. Вивчити правову базу («Положення про психологічну службу системи освіти», затверджене наказом Міністерства освіти; права та обов'язки шкільного психолога; етичний кодекс практичного психолога; накази, листи Міністерства освіти, які регламентують роботу практичного психолога).

2. Дізнатися, якою бачить роботу психолога директор, детально прочитати й підписати свої посадові обов'язки (це дуже важливо!), якщо потрібно — запропонувати свій варіант діяльності (з якою віковою групою хотіли б працювати, співвідношення нормативного часу з посадовими обов'язками, обґрунтуйте свою думку). Детально обговоріть із директором: хто та як контролюватиме вашу діяльність, терміни і форми поточної звітності. Обговоріть із директором графік вашої роботи, наявність методичного дня, можливість обробки даних поза школою.

3. Директор і завучі беруть участь в обговоренні вашого річного плану, адже він є частиною річного плану школи. Директор обов'язково завіряє своїм підписом і печаткою ваш річний план, посадові обов'язки, графік роботи.

ПОРАДА 3

У виборі пріоритетів діяльності беріть до роботи основні моменти розвитку дитини: 1-ші класи (адаптація до школи), 4-ті класи. (психологічна й інтелектуальна готовність до переходу в середню школу), 5-ті класи (адаптація до середньої ланки), 5-8-мі класи ( вивчення інтересів і нахилів, гострий період підліткового віку та профільне навчання); 9—12-ті класи (профорієнтація, психологічна підготовка до ДПА та ЗНО). Інші види діяльності беріть, якщо лишається вільний час або у цьому існує нагальна потреба.

ПОРАДА 4

Основні напрямки діяльності:

1. Діагностика. Перед діагностикою поставте собі запитання: «Навіщо?», «Що я отримаю в результаті?». Проводьте її у крайніх випадках (рекомендую діагностичні мінімуми), адже діагностика, обробка результатів, інтерпретація займає багато часу. Частіше спостерігайте за дітьми, спілкуйтеся з ними, вчителями, батьками. Результати діагностики обговорюйте на психолого-педагогічних консиліумах, означте шляхи, ефективні для вирішення виявлених проблем.

2. Корекційно-розвивальна робота. Один із тих напрямків, який викликає найбільше труднощів у психолога. Корекційно-розвивальна робота — це додаткова до основного освітнього процесу діяльність, яка дає змогу ефективніше розвивати дитину, розкривати й реалізовувати її здібності в різних сферах. Оскільки КРР має ґрунтуватись на глибокому розумінні предмету корекції, а також мати під собою методологічну базу, практичним психологам-початківцям у перший рік своєї роботи радимо займатися лише розвивальною роботою.

3. Консультативний напрям. Не чекайте, що до вас одразу підуть із питаннями, проблемами. Йдіть самі. Провели діагностику — обговоріть (але під гаслом «Не нашкодь дитині!») з учителем реальність виконання ваших рекомендацій. Якщо дитині потрібні корекційні або розвивальні заняття, запропонуйте свою допомогу. Графік вашої роботи, години консультації для дітей, батьків, педагогів мають висіти на дверях вашого кабінету, в учительській, у фойє школи.

4. Просвітницька робота (педради, батьківські збори, бесіди з дітьми, лекторії тощо). Запропонуйте класному керівникові 7—8-х класів провести тренінг спілкування, гру «Пізнай себе», заінтригуйте і вчителя, й учнів. У вчительській напишіть оригінальне оголошення про проведення батьківських зборів за приблизними темами, повісьте план-сітку (порожню) на місяць, куди вчителі зможуть записати свій клас. І їм буде приємно, що про них піклуються, і ви зафіксуєте роботу на місяць. Також можна із завучем із виховної роботи проводити загальношкільні батьківські збори по паралелях. Один місяць — одна паралель. Дуже зручно й ефективно.

5. Диспетчерська робота (психолог рекомендує батькам, дітям звернутися по консультації до суміжного фахівця: логопеда, психоневролога тощо).

ПОРАДА 5

У вчительській доречно оформити свій стенд з оригінальною назвою. Повісьте там план на місяць, план-сітку батьківських зборів (порожню, вчителі записують), цікаві статті, що допомагатимуть проводити тематичні класні години, популярні тести для емоційної розрядки.

ПОРАДА 6

Матеріали:

1. Папка з документацією:

• положення про психологічну службу системи освіти;

• посадові обов'язки (завірені печаткою і підписом директора);

• перспективне планування на рік (завірені печаткою і підписом директора, узгоджені з методистом-психологом методичного кабінету або з головним спеціалістом міського відділу освіти);

• план на кожний місяць, завірений директором;

• Етичний кодекс психолога;

• накази, листи, розпорядження, інструкції МОН України стосовно психологічної служби системи освіти України.

2.Журнали:

• плани роботи на тиждень (якщо у цьому є потреба);

•журнал щоденного обліку роботи;• журнал психологічного аналізу уроків (заходів);

• журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи;

• журнал протоколів індивідуальних та групових консультацій психолога.

Аби уникнути рутини у веденні документації, заповнюйте журнали в кінці кожного робочого дня (це забирає приблизно 30 хвилин), узагальнюйте все у п'ятницю. Наприкінці місяця залишиться лише проаналізувати, чи все виконано, яка ефективність роботи, підрахувати кількість проведених консультацій, батьківських зборів, корекційних або розвивальних занять, тренінгів тощо.

3. Папки з матеріалами діагностування.

Матеріали діагностування зручно зберігати в папках по класах.

4. Папки з матеріалами за пріоритетними напрямами роботи:

• робота з батьками (матеріали батьківських зборів, консультацій, порад батькам тощо);

• робота з педагогічним колективом (матеріали педагогічних нарад, круглих столів, психологічних консиліуми? тощо);

• робота з обдарованими дітьми;

• профілактика та інші папки за напрямками роботи.

5. Папка з матеріалами дітей «групи ризику» і дітей на внутрішньошкільному обліку.

Ця папка обов'язково має бути у практичного психолога. Зберігайте у ній списки цих категорій дітей, психологічні характеристики, індивідуальні картки, результати діагностування — тобто всі матеріали роботи психолога з цією категорією учнів.

ПОРАДА 7

Методики для психологічної діагностики мають пройти експертизу («Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України» затверджено наказом Міносвіти і науки України від 20.04.01 № 330).

ПОРАДА 8

Особливості побудови взаємин:

1. Психолог і шкільна адміністрація. Труднощі можуть виникнути через «вічне питання»: кому підпорядкований психолог, перед ким звітує. Буває, що директор навантажує психолога роботою, яка не входить у його посадові обов'язки. Що ж робити? Уважно вивчіть пораду 2 цієї статті.

2. Психолог і колектив учителів. Суть цих взаємин — рівноправна співпраця. І у вчителя, і у психолога є спільна мета — дитина, її розвиток і добробут. Спілкування з учителем має ґрунтуватися на принципах пошани його досвіду і (або) віку, дипломатії і компромісу. У колективі завжди знайдеться група вчителів, які з цікавістю включаться у спільну з вами діяльність. Так у вас з'являться однодумці.

3. Психолог і учні. Відвертість, усмішка, щирість, уміння вийти з найнеймовірнішої ситуації — все це забезпечує ваш авторитет. Важливий і стиль вашої поведінки: як запрошуєте дітей прийти на обстеження, як ідете по коридору, як реагуєте на провокації, агресію підлітків.

4. Психолог і батьки. Батьки є вашими першими союзниками у вирішенні всіх проблем. Тому психолог має бути відкритим для спілкування з ними. Також варто пам'ятати, що поглиблену індивідуальну діагностику, корекційну роботу ви можете проводити тільки з дозволу батьків.

5. Психолог та суспільні організації. Зв'язок із різними суспільними організаціями та центрами (центри зайнятості, наркологічні диспансери, служби у справах дітей та молоді, тренінгові центри, медичні працівники, благодійні фонди), безперечно, допоможе вам.

6. Психолог і соціальний педагог. Якщо у школі є також і соціальний педагог, то у вашому закладі — повноцінна соціально-психологічна служба, яка, якщо ви спрацювалися, може бути надзвичайно ефективною.

ПОРАДА 9

Практичним психологам-початківцям (і не тільки їм) у перспективному плануванні треба врахувати такі пріоритетні напрямки роботи.

Психологічний супровід дітей дошкільного віку

1. Рекомендації батькам із підготовки дітей до школи.

2. Знайомство з батьками майбутніх першокласників на перших батьківських зборах.

3. Участь у підготовчих заняттях із майбутніми першокласниками: спостереження, діагностичний мінімум.

4. Організація батьківського всеобучу (останні батьківські збори): ігри, рекомендації, тести, які можуть використовувати самі батьки для розвитку та визначення рівня підготовки своєї дитини.

5. Групові консультації вчителів, які набиратимуть перші класи, про особливості навчання та виховання шестирічок, адаптації дітей до навчання у школі.

6. Індивідуальні консультації батьків майбутніх першокласників за їхнім запитом.

7. Співпраця з практичними психологами сусідніх дитячих садків.

Психологічний супровід учнів 1-х класів у період адаптації до школи

1. Знайомство з першокласниками, спостереження за поведінкою учнів на уроках та після них.

2. Просвіта батьків на батьківських зборах про основні труднощі періоду адаптації, тактику спілкування та допомоги дітям.

3. Анкетування та (або) діагностика батьків першокласників.

4. Організація психологічної підтримки першокласників за допомогою ігор на знайомство, зняття психологічного напруження.

5. Консультування вчителів, які працюють у перших класах щодо виниклих проблем навчання та виховання.

6. Психологічна діагностика (психологічний мінімум) учнів перших класів: тривожність, самооцінка, агресивність тощо.

7. Проведення консиліуму за результатами діагностики та процесу адаптації першокласників.

8. Групова корекційно - розвивальна робота з учнями, які мають труднощі у навчанні, поведінці, спілкуванні з учителями та дітьми.

9. Круглий стіл за результатами адаптації першокласники до умов навчання у школі.

10. Індивідуальні консультації батьків за результатами діагностики й іншими питаннями адаптації учнів до навчання у школі.

Психологічний супровід учнів 4-х класів при переході до середньої ланки

1. Психодіагностика для виявлення учнів із низьким рівнем навчальних досягнень.

2. Виступ на батьківських зборах «Як підготувати дитину до навчання у 5-му класі».

3. Консультації майбутніх класних керівників за результатами психодіагностики.

4. Корекційно - розвивальна робота з учнями з низьким рівнем навчальних досягнень.

5. Виявлення стилю роботи класних керівників учнів 4-х класів для можливого підбору у 5-му класі класного керівника зі схожим стилем.

6. Участь у підборі класних керівників з урахуванням стилю роботи вчителя початкової школи.

Психологічний супровід процесу адаптації учнів 5-х класів до середньої ланки.

1. Круглий стіл з учителями, які викладатимуть у 5-х класах «Допоможемо адаптуватися нашим п'ятикласникам».

2. Спостереження за учнями 5-х класів під час уроків та після них.

3. Проведення великих психологічних ігор для об'єднання колективу.

4. Виступи на батьківських зборах — ознайомлення батьків з особливостями молодшого підлітка, зі специфікою нової навчальної ситуації.

5. Проведення психодіагностичного мінімуму з учнями 5-х класів.

6. Корекційно - розвивальна робота з учнями, які мають ознаки дезадаптації.

7. Індивідуальні консультації батьків за результатами дослідження процесу адаптації, надання допомоги батькам у розв'язанні проблем навчання та виховання.

8. Участь у психолого-педагогічному консиліумі за результатами психологічного дослідження та проходження процесу адаптації п'ятикласників.

Психологічний супровід учнів у передпрофільний (6-7-мі класи), допрофільний (8—9-ті класи) та профільний (10—12-ті класи) періоди.

1. Участь психолога у батьківських зборах на тему «Особливості підліткового та юнацького віку. Психологічна підтримка в ситуації вибору профілю навчання».

2. Семінар із педагогами «Вікові та психологічні особливості підліткового та юнацького віку в умовах вибору профілю».

3. Профдіагностика учнів для вивчення нахилів, здібностей, інтересів, вибору профілю навчання.

4. Просвіта батьків та учнів про професійні навчальні заклади та рівні профосвіти, перспективні галузі з урахуванням розвитку ринку праці.

5. Ознайомлення батьків із підсумками профдіагностичної роботи з учнями.

6. Ознайомлення педпрацівників із підсумками профдіагностичної роботи з учнями.

7. Ознайомлення учнів із підсумками профдіагностичної роботи.

8. Консультації, бесіди з батьками, учнями, пошуки альтернатив.

Психологічний супровід профорієнтації

1. Оформлення куточка профорієнтації у школі.

2. Вивчення професійної спрямованості учнів 9-х класів.

3. Вивчення професійної спрямованості учнів 11 (12)-х класів.

4. Групові та індивідуальні консультації за результатами психологічної діагностики професійної спрямованості учнів 9-х та 11-х класів.

5. Співпраця з обласним центром зайнятості.

6. Виступи на батьківських зборах за результатами профдіагностики учнів 9-х та 11-х класів.

7. Проведення профорієнтаційних ігор учнями 9-х та 11-х класів.

8. Корекційно - розвивальна робота, визначення стратегії підготовки до майбутньої професії (якщо вистачає часу).

Психологічний супровід обдарованих учнів (мінімум)

1. Допомога класним керівникам у виявленні і розвитку творчих здібностей, інтересів, схильностей і здібностей учнів у природничо-наукових, гуманітарних, художніх, соціальних, технічних сферах діяльності для розробки індивідуальних програм розвитку здібностей і надання допомоги у професійній орієнтації

2. Проведення психологічних занять для підлітків за темами «Психологія творчості» і «Психологія творчої особистості».

3. Психологічне консультування учнів, педагогів, батьків із питань виховання та навчання обдарованих дітей.

4. Організація і проведення курсів, тренінгів креативності, психологічних занять на основі спеціальних здібностей учнів, професійних інтересів, переважних стилів мислення.

Психологічний супровід учнів «групи ризику», робота з профілактики негативних звичок, правопорушень серед учнів

1. Участь у роботі Ради профілактики школи.

2. Поглиблена психологічна діагностика дітей «групи ризику».

3. Співпраця з міською, психолого-медико-педагогічною консультацією.

4. Корекційна робота з дітьми «групи ризику».

5.Консультування батьків дітей «групи ризику» та учнів на внутрішньошкільному обліку.

6. Участь у педрадах, круглих столах, семінарах тощо за тематикою виховання та навчання учнів із проблемами у поведінці.

7. Просвітницька робота серед учителів, батьків та учнів (негативні звички, правові питання).Психологічний супровід учнів соціально вразливих категорій; сімей, які опинились у складних життєвих обставинах; учнів, які стали учасниками або жертвами правопорушень. Ознайомлення педпрацівників та, батьків із нормативними документами з цього питання. Консультування сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. Психологічна підтримка всіх категорій учнів, зазначених у соціальному паспорті школи.

Психологічний супровід учнів під час ЗНО

1. Тестування учнів 11-х класів для виявлення рівня активності, настрою для побудови подальшої корекційної роботи.

2. Психологічне корекційне заняття «Стрес. Фрустрація. Релаксація».

3. Психологічна освіта. через, групові консультації учнів: загальні психологічні закономірності тестування, як найкраще запам'ятовувати матеріал. .

4. Заняття психологічного тренінгу «Упевненість».

5. Підготовка рекомендацій учням для підготовки до ЗНО.

6. Вироблення індивідуальних стратегій підтримки Для конкретних учнів із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей: індивідуальні психологічні консультації тривожних учнів, учнів на індивідуальному навчанні, учнів із низькою самооцінкою, демонстративних, важких учнів.

7. Складання рекомендацій для педагогів, учнів і батьків за результатами психологічних досліджень.

8. Групові консультації на батьківських зборах «Хвилюйтеся спокійно — у вашої дитини іспити».

9. Виступ на зборах учнів і їхніх батьків «Як допомогти своїй дитині при підготовці і під час підсумкової атестації». Рекомендації для батьків.

10. Індивідуальні консультації батьків із виниклих проблем, пов'язаних зі складанням тестів.

11. Участь у педагогічній раді «Увага! ЗНО»

12. Індивідуальні консультації педагогів про способи забезпечення сприятливої психологічної атмосфери при проведенні ЗНО.

13. Участь у виробничій нараді з рекомендаціями до психологічного супроводу процесу підготовки до ЗНО у школі.

14. Психологічна підтримка учнів при проведенні ЗНО безпосередньо перед тестуванням.

Психологічний супровід атестаційної кампанії учителів

1. Участь практичного психолога у засіданнях шкільної атестаційної комісії (як її члена).

2. Психологічна підтримка вчителів, яких атестують, «Атестація без стресів».

3. Психологічна діагностика вчителів, яких атестують, для написання психологічної характеристики.

4. Індивідуальне консультування за результатами діагностики учителів, яких атестують.

Накази закладу освіти, у створенні яких бере участь практичний психолог

1. «Про розподіл функціональних обов'язків».

2. «Про планування діяльності соціально-психологічної служби школи, ведення нею документації та звітування про роботу».

3. «Про створення наркологічного посту й організація його роботи».

4. «Про організацію роботи з профілактики правопорушень серед учнів».

5. «Про організацію профорієнтаційної роботи у школі».

6. «Про стан відвідування учнями школи».

7. «Про діяльність педагогічного колективу щодо здійснення соціального захисту дітей та охорони дитинства».

8. «Про результати проведення психолого-педагогічного консиліуму у _______ класі».

9. «Про профілактику наркоманії та ВІЛ-інфекції серед учнів та батьків».

ПОРАДА 10

І наостанок, хай у вас буде відкрита усмішка, відкрита душа, відкрите серце та відчинені двері до вашого кабінету, і тоді до вас ітимуть і діти, і батьки, і вчителі.

Терпіння і натхнення вам у цій нелегкій, але цікавій роботі!




вівторок, 15 вересня 2020 р.

Дитина не хоче вчитися.

Дитина не хоче вчитися. Для будь-якого дитячого психолога - це звичайний і частий запит. Багато батьків зараз шукають відповідь на питання: як мотивувати дитину на навчання, що робити, щоб дитина вчилася. А скільки вебінарів на цю тему можна побачити на просторах інтернету! І батьки, які хочуть отримати відповіді на свої питання, записуються, реєструються з надією на те, що ось зараз мені точно скажуть, чому моя дитина не хоче вчитися і що з цим робити. Але очікування не виправдовуються, конкретних вказівок немає, прямої відповіді на поставлене запитання немає, тільки загальні поради, рецепт не виписаний, як то кажуть. А чому? Тому що узагальнено можна говорити тільки про симптом. Для симптому є ліки. Головний біль - симптом різних хвороб. Випив знеболююче, і біль пройшов. А скільки серйозних хвороб таким чином залишається в занедбаному стані! Адже дослідження причини цієї болі - це вже початок лікування. У психології чогось схожого на фармацевтику, на щастя, немає. Відразу треба йти вглиб проблеми.

субота, 12 вересня 2020 р.

13 звичок батьків, які дають дітям шанс бути успішними

Всі хороші батьки хочуть, щоб їхні діти були успішними. Вони сподіваються надати своїм дітям інструменти, необхідні для досягнення високих цілей і жити щасливим, комфортним життям. Але це набагато легше сказати, ніж зробити!
Бути батьком як таким — це стрес, просто сам по собі. Додайте тиск на створення вищих шансів на успіх вашої дитини до купи ваших обов’язків, і все це може бути досить пригнічуючим.
На щастя, діти здатні досягти успіху без фантастичних занять, дорогих приватних репетиторів і занадто високих очікувань. Є багато того, що ви можете почати робити сьогодні, щоб прищепити їм краще життя.

Кордони дитини: як будуються і для чого потрібні

Як поводитися у відповідь на агресію і жорстокість дитини. Важливо знати!


Дуже часто останнім часом і дорослі, і діти на прийомах скаржаться на те, що не знають, як себе поводити у відповідь на агресію, жорстокість, тиск.
Дивно, що сучасні діти самі намагаються розібратися в тому, що відбувається з ними самими, коли вони зляться, і чому це в їхньому житті відбувається. І коли нам разом вдається розібратися в цих питаннях, а також зрозуміти, чому люди іноді так зло, дивно, «неправильно» поводяться, на що в нас самих вони так реагують, діти та дорослі відчувають себе більш захищеними, адаптованими до світу, в якому живуть.

ПОТРЕБИ ДИТИНИ: ЧОМУ ТАК ВАЖЛИВА УВАГА ДО ЕМОЦІЙ.

ПОТРЕБА В ЛЮБОВІ ТА ПРИЙНЯТТІ
Насамперед, до якого спілкування вона тягнеться? До теплого – обов’язково. Але можна сказати більше – до любові. Вона хоче, щоб її любили та приймали, щоб частіше говорили: «ти мій хороший», «мій любий!». Щоправда, не обов’язково так весь час говорити, але так ставитися.
Як ви думаєте, чи зберігається потреба в такій любові й теплі на все життя, у нас, дорослих? Аякже!

10 ключів до розвитку стійкості у дітей. Резистентність до незгод закладається в сім’ї


Стійкість — це здатність повертатися в рівноважний стан після зустрічі з неприємностями та труднощами. Стійкість у хлопців можна і потрібно виховувати для того, щоб вчасно озброїти їх знанням механізмів захисту і відновлення. Бути стійким — це значить завжди мати ресурс для того, щоб бути емоційно врівноваженим. Ендрю Фуллер, клінічний психолог, дає десять підказок для батьків.

Коли життя — це нестерпний біль. Як допомогти людині, яка розмірковує про самогубство

Близько 800 тисяч людей щорічно помирають внаслідок самогубства, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Причому ці показники не враховують кількість спроб, що не закінчилися смертю, яких приблизно в 20 разів більше, вважають автори документа. 
За останні 45 років рівень самогубств зріс у всьому світі на 60%. Це одна з головних причин смерті серед людей віком 15-29 років. Переважна більшість самогубств, тобто 79%, трапляється у країнах з низьким та середнім рівнями доходів. 
Кожне самогубство — це трагедія, яка торкається сім’ї та суспільства і має довгострокові наслідки. Проте суїцид можливо попередити. Для цього варто знати фактори ризику, бути уважним до ознак депресії та інших психічних розладів, помічати попереджувальні знаки скоєння самогубства та втрутитися до того, коли це може трапитися.
Як розпізнати маркери небезпечної поведінки, як діяти, коли близька людина каже, що хоче вчинити суїцид, та куди звертатися у випадках спроби суїциду, «Психеї» розповіла психологиня, консультантка гарячої телефонної лінії емоційної підтримки «Lifeline Ukraine» Вікторія Гуро. 
Пол Ніланд, засновник «Lifeline Ukraine», розповів нам, як працює гаряча телефонна лінія, а Б. поділилася своєю історією — як їй вдалося врятувати близьку їй людину від скоєння суїциду.
 

Прощальний лист

вівторок, 8 вересня 2020 р.

Як порноділери та педофіли полюють на українських дітей

Лише 18 хвилин треба, щоби чиясь дитина зробила, здається, немислиме - сфотографувала себе голою і відправила ці фото незнайомій людині. На жаль, уже перевірено на практиці. Усе це можуть досвідчені психологи. Мало того, далі - шантажем - будуть виманювати ще відвертіші кадри. Україна на наших очах стає одним зі світових центрів виробництва дитячої порнографії. Чому? Як вдалося вийти на слід цієї безжальної мафії, і головне - як захистити наших дітей - дивіться у сюжеті.
https://www.facebook.com/113862212005562/posts/3861947310530348/


субота, 5 вересня 2020 р.

Розвиваємо емоційний інтелект кожен день

Як діти розвивають навички соціального й емоційного інтелекту? Відповідь проста: практика, практика і ще раз практика. Батьки повинні знову й знову пояснювати дітям ті чи інші ситуації, показувати позитивний приклад. І це може здаватися нескінченним. Проте є способи швидше розвинути емоційний інтелект у дітей, використовуючи для цього щоденні труднощі, які виникають у кожній родині. Наступного разу, коли у взаєминах між вашими дітьми з’являться проблеми, подумайте, який урок можна із цього винести.

Як не допустити інтернет-залежність у дітей: корисні поради

Сьогодні кращими друзями наших дітей є всі можливі гаджети.
Важко уявити собі першокласника без мобільного телефону або дитину без перегляду мультиків на комп’ютері або планшеті. Звичайно, повністю обмежити взаємозв’язок дитини з сучасними технологія важко, адже вони всюди. Однак, батькам варто звернути особливу увагу на те, скільки часу і на яких сайтах проводять їхні діти, щоб звичайне безневинне спілкування з однолітками в соціальних мережах не перетворилося в страшну залежність, від якої позбутися не так легко, як здається на перший погляд.
Щоб зрозуміти чи є у вашої дитини залежність від гаджетів варто звернути увагу на її настрій і поведінку, коли ви забираєте телефон, планшет або ноутбук. Якщо у вашої дитини проявляються такі симптоми, варто бути напоготові, це перші дзвіночки, що залежність вже є:
  • Настрій раптово погіршується, може починатися навіть паніка, а згодом і істерика
  • Дитина стає нервовою і злою, переключити її увагу не допомагають навіть улюблені іграшки чи інше заняття
  • У дитини частішає пульс, підвищується серцебиття
  • При обмеженому використанні гаджетів проявляється почуття самотності та страху
  • Дитина стає дуже агресивною
  • Починаються проблеми із зором.
Всі ці та багато інших ознак свідчать про те, що ваша дитина гаджето залежна.
Найпростіший спосіб обмежити взаємодію дитини з комп’ютером — це поставити пароль. Забирати смартфон у дитини не варто. Це тільки погіршити ситуацію. Потрібно домовлятися з дитиною і розв’язувати це питання мирним шляхом.
Також варто:
  • Обмежити час, який дитина проводить за комп’ютером
  • Заборонити користуватися гаджетами ввечері, особливо перед сном
  • Не встановлювати комп’ютер в кімнаті, де спить дитина
  • Попередити дитину про шкоду, яку гаджети несуть її здоров’ю
  • Знайти цікавіше заняття для дитини, ніж нудне сидіння перед монітором.
На закінчення хотілося б відзначити, що не буває гаджето залежних дітей від природи, бувають батьки, у яких немає на своїх дітей часу. Тому, приділяйте своїм дітям максимум уваги та свого часу, грайте з ними у дворі, гуляйте в парку, відвідуйте різні пізнавальні заклади вашого міста. І пам’ятайте, що ви показуєте своїм дітям приклад, тому не будьте гаджето залежними в першу чергу повинні ви самі.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Школярів, які вчинили булінг, братимуть на облік в поліції – наказ МВС

Ювенальна поліція тепер має брати на профілактичний облік дітей, які цькують інших учнів або вчителів. Відповідний наказ МВС № 488 від 25.06.2020 зареєстрований в Мін’юсті 3 серпня цього року - http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE35021.html
Даним наказом затверджені зміни до Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України. Зокрема, до переліку дітей, які підлягають взяттю на профілактичний облік, додано тих, хто вчинив булінг учасника освітнього процесу.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗСЛАБЛЕННЯ ТА ЗНАТТЯ НАПРУГИ В СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ.

Мета: Допомогти оволодіти способами релаксації і зняти стресову напругу. Можливість виплеснути накопичену напругу.
1. «Вгору по веселці».
Встаньте та закрийте очі, зробіть глибокий вдих та уявіть, що разом з цим вдохом ви піднімаєтеся вгору по веселці, а на видихаючи уявіть, що з’їжджаєте з неї, як з гірки.
2. «Почергове дихання через ніздрі».
Спину тримаємо прямо, сидячи на стільці, великим пальцем правої руки закриваємо праву ніздрю і робимо глибокий вдих через ліву ніздрю, потім безіменним пальцем затуляємо ліву та видихаємо через праву.
Намагайтеся наповнювати та спорожняти легені до кінця. Виконуйте 5 таких циклів та потім міняйте ніздрі. Така дихальна гімнастика вирівнює внутрішній баланс в організмі, гармонізує енергію, добре впливає на психічний стан людини.

10 порад від психолога: як батькам і дітям підготуватися до початку навчального року в умовах карантину

Майже півроку школярі знаходились на вимушеному карантині, який перейшов у довгі літні канікули.
Діти звикли самі планувати свій день, до домашнього темпу та ритму життя, формату дистанційного навчання.
З’явились нові звички та переваги перебування вдома.
Та вже 1 вересня очікується повернення дітей у класи, до звичного раніше навчального процесу, хоча і з певними карантинними особливостями.
Багато хто вже скучив за школою, спілкуванням з однолітками. Однак деякі школярі з різних причин зовсім не готові повертатись до навчання у класи.

ПСИХОЛОГІЧНІ КОРДОНИ ДИТИНИ: НАВІЩО ПОТРІБНІ ТА ЯК УСТАНОВЛЮВАТИ?

Психологічні кордони — це важливий показник здоров’я і благополуччя особистості. Межі включають у себе все, що відрізняє «Я» від «не Я», моє від не мого. Діти вчаться будувати та відстоювати кордони, зважаючи на те, як це роблять батьки. Тож перш ніж вчити цього дитину, починати потрібно із себе: усвідомлюйте власні кордони, знайдіть шляхи, як зрозуміло донести їх до дитини і до всіх оточуючих, зупиняйте порушників. Які кордони можуть бути?